Дев'ять київських будівель стали пам'ятками

Департамент охорони культурної спадщини надав статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини дев’яти об’єктам у Києві

Про це повідомив офіційний портал Києва.

Пам'ятками стали:

  • будинок звукозапису Українського радіо на вул. Первомайського, 5-В;
  • будинок житловий (у якому мешкали скульптори І. В. Макогон і художниця Т. Н. Яблонська) на вул. Мар'яненка, 14;
  • флігель із крамницями на вул. Верхній Вал, 16/4;
  • будинок Осипа Родіна на вул. Гончара, 71;
  • зали Прощання (Ритуальні корпуси Київського крематорію) на вул. Байкова, 16;
  • потерна ІІ Капоніру Госпітального укріплення ХІХ століття на вул. Госпітальна, 24-А.

Статус щойно виявлених об'єктів культурної спадщини отримали горжова стіна Васильківського укріплення ХІХ століття та відкриті артилерійські каземати оборони рову з потерною у валу Васильківського укріплення на вул. Коновальця, 44, ескрапова стіна Госпітального укріплення ХІХ ст. на вул. Госпітальна, 24-А.

Тепер Департамент має у 10-денний строк надіслати власникам цих об'єктів відповідне повідомлення. А власники об'єктів культурної спадщини зобов'язані укласти охоронний договір.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.