Плюс десять. Російському історику Дмитрієву збільшили строк увʼязнення

Він мав вийти на волю у листопаді цього року

Російському історику й очільнику правозахисного центру "Меморіал" у Карелії Юрію Дмитрієву додали ще 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.

Про це повідомив адвокат прийомної доньки Дмитрієва.

Дмитрієв мав вийти із в'язниці вже у листопаді цього року, оскільки до рішення суду він три роки просидів у СІЗО. Водночас інші справи, за якими його звинувачували, направили на повторний перегляд.

 

Довідково. Голова карельського відділення ПЦ "Меморіал" Юрій Дмитрієв з 1990-х років займається дослідженнями репресій у Карелії, у тому числі пошуками місць розстрілів і поховань.

За його активної участі в 1997 році знайдено одне з найбільших поховань на північному заході Росії – в урочищі Сандармох. Протягом багатьох років Дмитрієв займається його меморіалізацією й організацією днів пам'яти.

Він – укладач книг пам'яти "Поминальні списки Карелії", "Місце розстрілу Сандармох"; навесні 2017 року видано ще дві підготовлені Дмитрієвим книги – "Червоний бор" і "Їх пам'ятає Батьківщина", презентація яких відбулася в Петрозаводську, Санкт-Петербурзі та Москві.

Читайте також: Леся Бондарук: "Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…"

Коротко про справу Юрія Дмитрієва

У грудні 2016 року проти голови карельського "Меморіалу" порушили кримінальну справу про виготовлення дитячої порнографії. Дмитрієву інкримінували 9 світлин, які виявили в його комп'ютері, на яких його прийомна дочка зображена без одягу.

Історик стверджує, що фотографував хворобливу дівчинку оголеною для контролю її розвитку й звітування перед опікою. У квітні 2018 року Дмитрієв був виправданий Петрозаводським міським судом за статтями про порнографію та розпусні дії, проте був засуджений до двох з половиною років обмеження волі за обвинуваченням у зберіганні зброї.

14 червня 2018 року виправдальний вирок скасований Верховним судом Карелії. У засіданні прокуратура надала результати нового психологічного обслідування дівчинки, про яке ані Юрій Дмитрієв, ані його адвокат не знали і яке було зроблене вже після ухвали суду першої інстанції (експертиза, проведена під час слідства в 2017 році, встановила, що своїми діями Дмитрієв не завдав дитині жодної шкоди). Справу відправили на додаткове слідство у зв'язку із "нововідкритими обставинами".

27 червня 2018 року правоохоронці затримали Дмитрієва на одному з постів ДПС на виїзді з Петрозаводська. Формально Дмитрієв порушив підписку про невиїзд із Петрозаводська, яку, як запобіжний захід, йому обрав Верховний суд Карелії.

30 червня 2018 року Юрію Дмитрієву поставили обвинувачення за п. "б" ст. 132 КК РФ (насильницькі дії сексуального характеру стосовно особи, що не дійшла чотирнадцятирічного віку).

У липні 2020 року Петрозаводський міський суд засудив Юрія Дмитрієва до 3,5 років колонії суворого режиму.

ПЦ "Меморіал" вважає кримінальне переслідування Дмитрієва політично мотивованим. Історик відкидає всі обвинувачення на свою адресу.

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.