Археологи виявили артефакти битви під Грюнвальдом

На місці битви під Грюнвальдом знайшли бойові сокири та інші види зброї.

Археологи з Польщі виявили бойові сокири та інші стародавні артефакти на місці битви під Грюнвальдом, яка відбулася 15-го липня 1410-го року. Про знахідки дослідників пише Lenta.ua із посиланням на видання Nauka w Polsce.

 

Грюнвальдська битва – одна з наймасштабніших битв середньовічної Європи, і одна з найважливіших подій в польській і литовській історії. Вирішальна битва Великої війни (1409-1411) відбулася влітку 1410-го року на Грюнвальдських полях, де об'єднані війська Королівства Польського і Великого князівства Литовського перемогли війська Тевтонського ордена.

Той факт, що археологам вдалося виявити бойові сокири та інші види озброєння на місці великого середньовічного бою, виглядає як справжня сенсація – говорить глава музею Грюнвальдської битви Ф. Шимон Дре.

"Ми вивчаємо поле битви протягом декількох років і вперше натрапили на такі цінні знахідки", - сказав директор музею, додавши, що сокири збереглися в дивно гарному стані. Крім сокир, вчені знайшли частину меча і безліч наконечників стріл.

Точне місце, де були виявлені артефакти, не повідомляється – передбачається, що тут будуть проведені додаткові розкопки, за підсумками яких можуть бути знайдені інші середньовічні предмети. Археологи вважають, що в Грюнвальдській полях знаходиться ще чимало артефактів, що залишилися з часів битви.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.