Оргкомітет визначився із заходами до 150-річчя Лесі Українки – МКІП

Організаційний комітет з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки на своєму засіданні визначив план ініціатив та заходів, які варто реалізовувати в межах святкування.

Серед них – культурні, освітньо-просвітницькі та інфраструктурні проєкти. Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Нарешті вийдемо за межі підходів, що збереглися ще з радянських часів, та організуємо масштабний сучасний захід. З цих причин, а ще через коронавірусні реалії, низку активностей одразу готуємо під цифрові майданчики для онлайн-перегляду", - зазначив голова оргкомітету, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Як зазначається, в рамках відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки заплановано проведення реставрації "Будинку Косачів" у Луцьку та Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки, капітального ремонту "білого" та "сірого" меморіальних будиночків Колодяжненського літературно-меморіального музею.

Також Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Міністерством закордонних справ планує проведення низки міжнародних комунікаційних кампаній.

150 років від дня народження Лесі Українки виповнюється у 2021 році. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у м. Новоград-Волинський.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.