Оргкомітет визначився із заходами до 150-річчя Лесі Українки – МКІП

Організаційний комітет з підготовки та відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки на своєму засіданні визначив план ініціатив та заходів, які варто реалізовувати в межах святкування.

Серед них – культурні, освітньо-просвітницькі та інфраструктурні проєкти. Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Нарешті вийдемо за межі підходів, що збереглися ще з радянських часів, та організуємо масштабний сучасний захід. З цих причин, а ще через коронавірусні реалії, низку активностей одразу готуємо під цифрові майданчики для онлайн-перегляду", - зазначив голова оргкомітету, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Як зазначається, в рамках відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки заплановано проведення реставрації "Будинку Косачів" у Луцьку та Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки, капітального ремонту "білого" та "сірого" меморіальних будиночків Колодяжненського літературно-меморіального музею.

Також Міністерство культури та інформаційної політики спільно з Міністерством закордонних справ планує проведення низки міжнародних комунікаційних кампаній.

150 років від дня народження Лесі Українки виповнюється у 2021 році. Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) народилася 25 лютого 1871 року у м. Новоград-Волинський.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.