У Луцьку відкрили галерею між двома підземеллями

4 вересня відбулося відкриття галереї, що сполучає між собою нововідкриті підземні приміщення Башти Чорторийських та єзуїтського колегіуму у Луцьку.

Про це повідомляє Музейний простір Волині.

 

Роботи проводяться спільними зусиллями Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Спілки археологів України та Волинського національного університету імені Лесі Українки у рамках міжнародного проєкту "Польща-Білорусь-Україна". На відкритті були присутні представники місцевої та обласної влади, а також керівництво університету.

"Це найбільші археологічні відкриття на Волині з часів проголошення Незалежності України. Виявленні відкриття не залишили байдужими нікого, адже саме тут і зараз відкривається невідома історія міста" - йдеться у повідомленні.

В ході археологічних робіт було виявлено чимало знахідок. Зокрема мініатюрна посудина-заклад XVII ст., фрагмент оригінальної фаянсової посудини із гербом XIX ст., різноманітні вироби зі скла, комплекс пізньобарокових керамічних декорів.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"