У Луцьку відкрили галерею між двома підземеллями

4 вересня відбулося відкриття галереї, що сполучає між собою нововідкриті підземні приміщення Башти Чорторийських та єзуїтського колегіуму у Луцьку.

Про це повідомляє Музейний простір Волині.

 

Роботи проводяться спільними зусиллями Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Адміністрації Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку, Спілки археологів України та Волинського національного університету імені Лесі Українки у рамках міжнародного проєкту "Польща-Білорусь-Україна". На відкритті були присутні представники місцевої та обласної влади, а також керівництво університету.

"Це найбільші археологічні відкриття на Волині з часів проголошення Незалежності України. Виявленні відкриття не залишили байдужими нікого, адже саме тут і зараз відкривається невідома історія міста" - йдеться у повідомленні.

В ході археологічних робіт було виявлено чимало знахідок. Зокрема мініатюрна посудина-заклад XVII ст., фрагмент оригінальної фаянсової посудини із гербом XIX ст., різноманітні вироби зі скла, комплекс пізньобарокових керамічних декорів.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.