На Росії пансіонат стилізували під табір ГУЛАГу

Незвичайний будинок відпочинку відкрився у Вознесенському районі.

У Вознесенському районі Нижньогородської області відкрився "ГУЛАГ" для відпочинку. Про це повідомляє NewsRoom24.ru.

 

"Побудували такі маленькі бараки, розбили територію пансіонату на вулиці – названі на честь Берії, Сталіна та інших. Висять портрети керівництва НКВД – Ягоди, Єжова ... І повсюди табірна стилістика – жах", - розповіла одна з очевидців.

У соцмережах до появи такого будинку відпочинку поставилися негативно, нагадавши, що система ГУЛАГу стала однією великою катівнею для всього СРСР, де в тяжких умовах працювали 4 мільйонів осіб.

"Ви тільки подивіться на статистику, - закликав нижньогородец Олег Крутов. – Тільки в одному 1938 року там загинуло 108 тисяч осіб! Такі турбази – плювок на пам'ять тих, хто загинув у сталінських таборах".

"Ех, не читає нинішнє покоління ні Солженіцина, ні Гінзбурга, ні Шаламова. Романтика для них – це сталінський табір. Нехай тоді їдуть відпочивати на справжню зону. Поруч Мордовія зі своїми "курортами" за колючим дротом. Ласкаво просимо", - не без сарказму написала Ірина Трушина.

"Екзотики тут мало, нехай урізноманітнюють тюремною баландою, показовими тортурами, лісоповалом. Нудить від тих, що наживаються на подібному. Наступний крок – трошки підсмажитись в танку на Курській дузі. М'ясо з кров'ю. Як турбаза цілком, решта – поганий смак і вульгарщина. Вибачте", - резюмував Юрій Петров.


Більше фото "пансіонату" за посиланням.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.