У Львові збирають гроші на пам’ятник жертвам депортації українців з етнічних земель

У 1944 -1946 роках з Холмщини, Надсяння, Західної Бойківщини, Лемківщини за етнічною ознакою на територію тодішньої УРСР було депортовано понад 482 тисячі українців – корінних мешканців цих земель.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 

Ця т.зв. "евакуація на добровільних засадах" "стимулювалася" тотальною дискримінацією, грабежами, терором, в тому числі масовими вбивствами українців.

Примусові виселення українців із території сучасної південно-східної Польщі, зумовлені змінами радянсько-польського кордону, що відбулися також у 1948 і 1951 роках.

Депортація у 1944-1951 роках з українських етнічних територій сучасної Польщі як до УРСР, так і в ході акції "Вісла" (1947 р.) приблизно 670 тисяч українців – одна з найтрагічніших сторінок новітньої історії української нації.

Львівська міська рада, підтримуючи ініціативу Об'єднання "Закерзоння" і звернення Львівської ОДА від 02.04.2004 р., ухвалила спорудити у м. Львові (ухвала №1892 від 04.11.2004 р.) на перехресті вул. І. Свєнціцького – вул. І. Севери   – вул. В. Стуса пам'ятник жертвам вищеназваної депортації і визначила (ухвала № 3589 від 07.06.2018 р.)

Замовником виконання робіт із виготовлення скульптурної композиції пам'ятника Об'єднання "Закерзоння". В результаті проведеного у 2007 році конкурсу журі визнало переможцем проєкт скульптора Сергія Олежка.

Об'єднання "Закерзоння" відкрило окремий гривневий банківський рахунок, а для координації всіх робіт створило Громадський комітет (співголови – проф. Леонід Квітковський, доц. Тетяна Крушельницька).

На листопад 2019 р. виконано і оплачено великий обсяг робіт: придбано і перевезено граніт, відповідно до уточненого проєкту підготовлено гранітні блоки, в основному виготовлено бронзові елементи, здійснено благоустрій території.

З листопада 2019 р. з об'єктивних причин роботи над пам'ятником і надходження коштів припинилися. Залишилися: обробка окремих гранітних елементів пам'ятника та елементів напису з бронзи, транспортні видатки, встановлення пам'ятника та авторський нагляд, орієнтовна вартість цих робіт 200 тис грн.


Об'єднання "Закерзоння" та Громадський комітет звертаються до Вас з проханням внести доброчинну пожертву на спорудження пам'ятника на поточний рахунок:

№ UA873257960000026000301203692 в національній валюті в ТВБВ №10013/0289 філії – Львівського ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 325796, ЄДРПОУ 25244559.

Від сестер-жалібниць до воячок: жінки в Армії УНР

В архівних джерелах можна зустріти чимало згадок про «сестер-жалібниць». За цим непоказним терміном приховується цілий пласт згадок, пов’язаних з участю жінок у визвольних змаганнях 1917-1921 років у складі армії УНР. Слідуючи поклику, вони опікувались хворими та пораненими, а під тиском обставин брали на себе обов’язки воячок, розвідниць та зв’язкових. І завжди піклувались про ближніх більше, ніж за себе

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.