У Львові збирають гроші на пам’ятник жертвам депортації українців з етнічних земель

У 1944 -1946 роках з Холмщини, Надсяння, Західної Бойківщини, Лемківщини за етнічною ознакою на територію тодішньої УРСР було депортовано понад 482 тисячі українців – корінних мешканців цих земель.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 

Ця т.зв. "евакуація на добровільних засадах" "стимулювалася" тотальною дискримінацією, грабежами, терором, в тому числі масовими вбивствами українців.

Примусові виселення українців із території сучасної південно-східної Польщі, зумовлені змінами радянсько-польського кордону, що відбулися також у 1948 і 1951 роках.

Депортація у 1944-1951 роках з українських етнічних територій сучасної Польщі як до УРСР, так і в ході акції "Вісла" (1947 р.) приблизно 670 тисяч українців – одна з найтрагічніших сторінок новітньої історії української нації.

Львівська міська рада, підтримуючи ініціативу Об'єднання "Закерзоння" і звернення Львівської ОДА від 02.04.2004 р., ухвалила спорудити у м. Львові (ухвала №1892 від 04.11.2004 р.) на перехресті вул. І. Свєнціцького – вул. І. Севери   – вул. В. Стуса пам'ятник жертвам вищеназваної депортації і визначила (ухвала № 3589 від 07.06.2018 р.)

Замовником виконання робіт із виготовлення скульптурної композиції пам'ятника Об'єднання "Закерзоння". В результаті проведеного у 2007 році конкурсу журі визнало переможцем проєкт скульптора Сергія Олежка.

Об'єднання "Закерзоння" відкрило окремий гривневий банківський рахунок, а для координації всіх робіт створило Громадський комітет (співголови – проф. Леонід Квітковський, доц. Тетяна Крушельницька).

На листопад 2019 р. виконано і оплачено великий обсяг робіт: придбано і перевезено граніт, відповідно до уточненого проєкту підготовлено гранітні блоки, в основному виготовлено бронзові елементи, здійснено благоустрій території.

З листопада 2019 р. з об'єктивних причин роботи над пам'ятником і надходження коштів припинилися. Залишилися: обробка окремих гранітних елементів пам'ятника та елементів напису з бронзи, транспортні видатки, встановлення пам'ятника та авторський нагляд, орієнтовна вартість цих робіт 200 тис грн.


Об'єднання "Закерзоння" та Громадський комітет звертаються до Вас з проханням внести доброчинну пожертву на спорудження пам'ятника на поточний рахунок:

№ UA873257960000026000301203692 в національній валюті в ТВБВ №10013/0289 філії – Львівського ОУ АТ "Ощадбанк", МФО 325796, ЄДРПОУ 25244559.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.