In memoriam. У Львові помер поет Микола Петренко

На 94-му році життя у львівській лікарні 10 жовтня відійшов у вічність український поет, драматург і публіцист Микола Петренко.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Наприкінці жовтня 1942 року Миколу Петренка вивезли з Полтавщини на примусові роботи до Янівського концтабору у Львів. Тут, у нашому Львові, і завершився його шлях життя і любові. Світла пам'ять поету і людині", — зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Очільник Львова додав, що уся новітня історія України простежується у житті однієї людини — поета Миколи Петренка. Від великого голоду — до концтаборів, примусових робіт на шахтах Донбасу і на Камчатці, від виживання у цензурній клітці Радянської України — до небувалої популярності джазового хіта "Намалюй мені ніч", від стограмової пайки хліба — до входження його віршів у шкільну програму Нової української школи.

Микола Петренко є автором понад 100 книг: поетичних збірок, прози, п'єс, публіцистики тощо. Він створив низку відомих пісень з Володимиром Івасюком, Ігорем Білозором, Миколою Колессою, Анатолієм Кос-Анатольським, Богданом Весоловським.

Був членом Національної спілки письменників України, лауреатом багатьох літературних премій, а 2011 року йому призначили державну стипендію як видатному діячу культури і мистецтва.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.