Зеленський попросив Дуду про відновлення списку імен на могилі українців на горі Монастир

Сьогодні у Маріїнському палаці на спільному брифінгу президентів України та Польщі піднялось питання, зокрема й щодо таблиці на горі Монастир, яка напередодні була нібито «відновлена».

 
Анджей Дуда та Володимир Зеленський

Нагадаємо, що цими днями із офіційним триденним візитом в Україні перебуває президент Польщі Анджей Дуда. Перед візитом було анонсовано, що однією із тем для обговорення буде питання національної пам'яті.

Саме вчора, коли пан Дуда прибув в Україну, у мережі зв'явились фото того, що польська сторона "відновила" меморіальну таблицю на братській могилі вояків УПА на горі Монастир, яка була сплюндрована ще у 2015 році. Здавалося б хороший дипломатичний жест польської сторони. Та не все так просто – таблицю насправді не відновили, а підмінили.

Як видно із фото, таблиця зовсім не "відновлена", а підмінена: надписи на ній польською та українською, але найголовніше те, що зник надпис: "Полягли за вільну Україну", а також прізвища та імена бійців УПА.

 
Оригінальна таблиця (ліворуч) та щойно відновлена (праворуч)

Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі подякував польському колезі за відновлення цієї таблиці, водночас висловив сподівання, що в скорому часі буде також відновлена таблиця із іменами та прізвищами українців, що поховані на горі Монастир.


Читайте також:

Хто похований на горі Монастир?

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.