У Норвегії виявили руїни «будинку богів» доби вікінгів

У Норвегії археологи відкрили руїни 1200-річного язичницького храму, присвяченого стародавнім скандинавським богам на кшталт Одіна й Тора.

Про це повідомляється на порталі Science Alert.

 
Реконструкція "будинку богів" 
Фото: University Museum of Bergen

Ці залишки є досить рідкісним реліктом доби вікінгів, коли в дохристиянській Скандинавії домінувало язичництво.

Науковці повідомляють, що знахідка представляла собою велику дерев'яну будівлю — близько 14 м завдовжки, 8 м завширшки і до 12 м заввишки. Вік будівлі попередньо датується кінцем VIII століття. Її використовували для поклоніння і жертвоприношення богам під час сонцестояння в середині літа і в середині зими.

Соррен Дінхофф, археолог із Університетського музею Бергена, заявив, що це "перший норвезький храм, знайдений у країні".

"Ми вперше знайшли один із цих дуже незвичайних, дуже гарних будинків. Ми знаємо їх зі Швеції, і ми знаємо їх з Данії … Це показує, що вони також існували в Норвегії", — додав учений.

Древні жителі Норвегії почали будувати такого роду великі "будинки богів", як їх називають, із VI століття.

"Це сильніший вираз віри, ніж усі маленькі культові місця. Ймовірно, це якось пов'язано з певним класом суспільства, який збудував їх як справжнє ідеологічне шоу", — пояснює Дінхофф.

Залишки "будинку бога" в Осе відносяться до VIII століття, коли в цьому районі почала домінувати елітна група багатих сімей. Цікаво, що будинок богів в Осі був зведений на кшталт християнських базилік, які мандрівники бачили в південних країнах. В результаті, зазначив Дінхофф, давньоскандинавські храми мали характерну високу вежу над скатним дахом, яка була копією веж ранніх християнських церков.

Хоча дерев'яного будинку вже давно немає, збережені отвори в стовпах демонструють його форму, в тому числі круглі центральні стовпи його вежі – дуже своєрідне архітектурне рішення, яке використовувалося тільки в будинках богів.

Про призначення стоянки свідчить також скупчення ям для приготування їжі для релігійних свят і численні кістки — останки жертвоприношень тварин. Церемонії проводилися в будинку бога в дні важливих свят, таких як сонцестояння в середині літа і в середині зими — найкоротша і найдовша ночі в році відповідно.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.