Спецпроект

У Києві з’являться «Камені спотикання»

Новий проект зі вшанування пам'яті до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру «Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва».

Український центр вивчення історії Голокосту запрошує київських вчителів та школярів, заклади неформальної освіти, громадські організації, що працюють з підлітками, освітні центри до участі в проекті зі вшанування пам'яті до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру "Один камінь, одне життя – 80 каменів спотикання для Києва".

 

"Учасники проекту матимуть змогу вшанувати пам'ять однієї або кількох осіб, чия загибель або порятунок пов'язані з Бабиним Яром у Києві.

У період з жовтня 2020 року до лютого 2021 року за нашої освітньої та наукової підтримки ви зможете дослідити життєпис цієї особи або осіб, скласти детальну біографію та, врешті, вшанувати пам'ять, встановивши на їхню честь Камінь спотикання" - йдеться у повідомленні Центру.


Для участі у проекті потрібно заповнити форму.


Дедалайн подачі заявок: 1 листопада


Детальніше про проект та умови участі за посиланням.


Організатори та партнери проекту:

Проект реалізується з ініціативи Посольства Федеративної республіки Німеччина в Києві. Освітня та наукова складові проекту здійснюються Українським центром вивчення історії Голокосту. Проект реалізується за підтримки Київської міської ради та у співпраці з Фундацією Каменів Спотикання (Stolpersteine Foundation) та Гюнтером Демніґом.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.