У Нагуєвичах відкрили пам’ятник Петрові Франку

На свято Покрови у Нагуєвичах на території Літературно-меморіального музею Івана Франка відкрили перший пам’ятник його синові, учасникові національно-визвольних змагань, співзасновникові «Пласту» Петрові Франку.

Пам'ятник встановили до 130-річчя з дня народження громадського діяча, повідомляє Збруч із посиланням на директора Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" Богдана Лазорака.

Урочиста академія почалася з підняття державного прапора України за участю пластунів станиці "Дрогобич". Опісля відбулося відкриття та освячення пам'ятника за участі духовенства Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ, Дрогобицької Самбірської архієпархії ПЦУ та військових капеланів.

З привітальними словами до громадськості та гостей звернулися внуки Петра Франка і правнуки Івана Франка: Петро, Любов та Адріанна Галущаки, родина Макарухів, родина Міліянчуків та родина Глинних.

Після вітальних виступів дослідників, фундаторів та представників влади відбувся святковий концерт, який підготував студентсько-викладацький колектив Дрогобицького музичного коледжу ім. Василя Барвінського.

"Реконструкція, реабілітація та збереження історичної пам'яті про Петра Франка, якого було розстріляно за підпису тиранів Хрущовим та Берією після 6 червня 1941 р. є запорукою єднання усіх українців задля виховання державницького менталітету майбутніх поколінь українців.

Врешті ми досі сьогодні не знаємо, де розстріляно сина Каменяра, тому встановлення пам'ятника є особливо символічним процесом для усієї української нації", – зазначив директор Державного історико-культурного заповідника "Нагуєвичі" Богдан Лазорак.

Автором пам'ятника Петра Франка є скульптор, випускник Львівської академії мистецтв Іван Мисакович. Під час роботи над погруддям його консультували франкознавиця Наталія Тихолоз, внуки Петра Франка і правнуки Івана Франка – Петро і Любов Галущаки. Спорудження пам'ятника коштувало 76 600 грн. Частину цих коштів виділив музей, решту пожертували меценати та родина Петра Франка.


Довідка. Петро Франко, син Івана Франка – український громадський діяч, письменник і публіцист міжвоєнного періоду ХХ століття, науковець-хімік, винахідник. Він був учасником національно-визвольних змагань 1914–1920 років: чотарем Українських січових стрільців та сотником Української галицької армії, військовим льотчиком УГА. Організовував "Пласт" у Львові. Був членом Наукового товариства ім. Шевченка.

Петро Франко був першим директором Львівського музею Івана Франка та автором ідеї створення першого заповідника в Нагуєвичах у 1940 році.

Петро Франко був "розстріляний за націоналістичну діяльність" у липні 1941 року за особистим підписом Микити Хрущова.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.