У Луцьку відкрили виставку друкованих матеріалів УПА

Виставка «Клич нескорених» у Волинському краєзнавчому музеї знайомить із закликами українських повстанців, агітаційними матеріалами із фондів Волинського краєзнавчого музею, які у свій час були вилучені органами радянської держбезпеки у волинян – учасників визвольного руху.

Про це повідомляє видання "День".

 

"Слово "Клич", як на мене, більшою мірою передає зміст повстанських листівок, аніж "заклик", чи "звернення". "Клич" – це як заклик до бою, воно більш мобілізуюче, передає атмосферу і реалії визвольної боротьби", - каже Богдан Зек, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії музею, організатор виставки.

Йому важко виділити якісь цікавіші чи важливіші матеріали з виставки. Усі цінні як приклад боротьби друкованим словом в умовах підпілля проти тоталітарного режиму.

"Український визвольний рух вів боротьбу із змінними окупаційними режимами не лише збройно, але й силою правди, друкованого слова, - продовжує п. Богдан. - Інформаційній роботі та видавничій справі ОУН приділяла значну увагу. За підрахунками істориків у 1941 році було видано 55 назв книг і брошур, 1944 році – 45, 1950 році – 83.

За період 1941–1953 років з'явилося сотні різнопланових за тематикою листівок ОУН. Зокрема у 1941 році – 69, 1944 році – 94, 1950 році – 53. Повстанські друкарні становили небезпеку для тоталітарного режиму, адже поширювали заборонену інформацію, правду, яка спонукала виступати проти радянської дійсності.

Тому для карально-репресивних органів у боротьбі з повстанцями головним пріоритетом ставала ліквідація друкарень, які ширили вільну думку. Українське слово було більш небезпечніше за зброю".

Ідея такої виставки була у пана Богдана давно, і вдалося її зреалізувати перед Днем захисника України. "Якщо історію 50 років приховували, то задля справедливості, напевно, потрібно дати 50 років на її об'єктивне вивчення! - вважає Богдан Зек. - Тому своєю роботою, сподіваюсь, ми долучимось до цього процесу. Ось це є головний мотиватор усього, напевне – відкривати невідоме і говорити про те, що не було сказано".

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського