У Луцьку відкрили виставку друкованих матеріалів УПА

Виставка «Клич нескорених» у Волинському краєзнавчому музеї знайомить із закликами українських повстанців, агітаційними матеріалами із фондів Волинського краєзнавчого музею, які у свій час були вилучені органами радянської держбезпеки у волинян – учасників визвольного руху.

Про це повідомляє видання "День".

 

"Слово "Клич", як на мене, більшою мірою передає зміст повстанських листівок, аніж "заклик", чи "звернення". "Клич" – це як заклик до бою, воно більш мобілізуюче, передає атмосферу і реалії визвольної боротьби", - каже Богдан Зек, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії музею, організатор виставки.

Йому важко виділити якісь цікавіші чи важливіші матеріали з виставки. Усі цінні як приклад боротьби друкованим словом в умовах підпілля проти тоталітарного режиму.

"Український визвольний рух вів боротьбу із змінними окупаційними режимами не лише збройно, але й силою правди, друкованого слова, - продовжує п. Богдан. - Інформаційній роботі та видавничій справі ОУН приділяла значну увагу. За підрахунками істориків у 1941 році було видано 55 назв книг і брошур, 1944 році – 45, 1950 році – 83.

За період 1941–1953 років з'явилося сотні різнопланових за тематикою листівок ОУН. Зокрема у 1941 році – 69, 1944 році – 94, 1950 році – 53. Повстанські друкарні становили небезпеку для тоталітарного режиму, адже поширювали заборонену інформацію, правду, яка спонукала виступати проти радянської дійсності.

Тому для карально-репресивних органів у боротьбі з повстанцями головним пріоритетом ставала ліквідація друкарень, які ширили вільну думку. Українське слово було більш небезпечніше за зброю".

Ідея такої виставки була у пана Богдана давно, і вдалося її зреалізувати перед Днем захисника України. "Якщо історію 50 років приховували, то задля справедливості, напевно, потрібно дати 50 років на її об'єктивне вивчення! - вважає Богдан Зек. - Тому своєю роботою, сподіваюсь, ми долучимось до цього процесу. Ось це є головний мотиватор усього, напевне – відкривати невідоме і говорити про те, що не було сказано".

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка