Суд у справі книги про Стуса завершився. ВІДЕО

Суд у справі книги про Стуса завершився, рішення по суті справи буде оголошено 19 жовтня.

Про це повідомив Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані із зали суду.

 

Засідання відбувалося у Дарницькому районному суді Києва. На ньому проводились судові дебати.

"Очікувалося, що суддя Марина Заставенко сьогодні винесе рішення. Однак, воно вірогідно ще не сформульоване. Чекатимемо до понеділка, коли буде поставлено або крапку, або три крапки у цій справі.

Хочу подякувати адвокатам В'ячеславу Якубенку, Сергію Глотову і Юрію Артюху за блискучі й переконливі аргументи щодо безпідставності і аморальності позову і нападів адвоката Медведчука Ігоря Кириленка на поета і правозахисника Василя Стуса" - прокоментував засідання Вахтанг Кіпіані.


Нагадуємо, що Медведчук хоче заборонити продаж книги Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

У 1980-х він був адвокатом поета та співпрацював зі слідством. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.