УІНП закликає відновити написи з іменами воїнів УПА на горі Монастир

Український інститут національної пам’яті закликає польську сторону впорядкувати поруйновані українські місця пам’яті і відновити імена воїнів УПА на пам'ятнику на горі Монастир

Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться в заяві УІНП, оприлюдненій на сайті інституту, щодо українсько-польської співпраці у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, передає Укрінформ.

"У світлі нещодавнього офіційного візиту в Україну Президента Республіки Польща Анджея Дуди та підписання спільної із Президентом України Володимиром Зеленським заяви, яка засуджує акти наруги над пам'ятниками в обох країнах, а також проголошує необхідність віддати належне їхній пам'яті та їхнім ще живим родичам і нащадкам у дусі пошанування історичної правди, Інститут оптимістично оцінює перспективи співпраці та добру комунікацію з офіційними особами Республіки Польща", – зазначається в заяві.

 

Проте, зауважують в УІНП, досі всі випадки вандалізму (щонайменше 19), скоєні в Польщі з 2014 по 2020 рік щодо українських місць пам'яті, не були розслідувані належним чином. "Винні залишаються непокараними, а місця пам'яті понівеченими. Неприпустимою є і наруга над державними символами України, що мало місце під час цих акцій вандалізму. Висловлюємо щире сподівання, що такі випадки більше не повторяться у майбутньому і не затінятимуть сторінки спільного успіху", - наголошують автори.

Водночас вони констатують, що цього року у Польщі була реалізована низка меморіальних ініціатив, які сприяли інформуванню про спільну славну історію українсько-польської співпраці у протистоянні більшовизму сто років тому, зокрема йдеться про відновлення у Варшаві частини Вольського цвинтаря, відкриття скверу імені Марка Безручка, а також відкриття оновленого меморіалу воїнам Армії Української Народної Республіки та Української Галицької Армії у Ланьцуті. Своєю чергою Україна цього року теж реалізувала низку проєктів, які сприяли висвітленню спільної історії та побудові порозуміння й співпраці між нашими народами, зокрема йдеться про видання українського перекладу з польської мови наукової праці "УПА та ВІН у боротьбі з тоталітаризмом 1945-1947".

"Україна також виконала в повному обсязі взяті на себе у 2019 році зобов'язання – процес видачі дозволів на пошукові роботи був розблокований, і представники польської сторони не лише отримали два дозволи на пошукові роботи у Львові (в місцевостях Голоски та Збоїща), але вже і провели їх. Натомість Польща виконала своє єдине зобов'язання лише частково – таблиця на могилі воїнів УПА горі Монастир не була відновлена у первинному вигляді, а замінена на іншу – без згадки імен воїнів, що загинули в тій місцевості. Наша позиція у цій справі чітка і недвозначна: надгробна плита має бути відновлена з її первинним текстом. Як і було обіцяно раніше польською стороною – відновлена, а не замінена", - акцентують в УІНП.

Автори заяви нагадали, що необхідність повернення імен на надгробну плиту підтвердив Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою 12 жовтня 2020 року.

Вони також зазначили, що до відновлення надгробка на братській могилі на горі Монастир у тому вигляді, в якому він був, розмови про видачу нових дозволів польським партнерам на проведення пошукових земляних та ексгумаційних робіт передчасні.

"Це в першу чергу зумовлено тим, що паритетний обмін дозволами логічним своїм наслідком має меморіалізацію досліджуваних локацій шляхом встановлення нових пам'ятників та пам'ятних знаків, а це не може відбуватися, допоки не усунена загроза їх нищення та вандалізму. Водночас українська сторона проведе всі необхідні організаційні та процедурні дії, щоб обмін дозволами відбувся у найкоротші терміни після виконання польською стороною свого зобов'язання", - запевнили в УІНП.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.