Вандали пошкодили щонайменше 70 музейних експонатів у центрі Берліна

Акти вандалізму сталися ще 3 жовтня, у День німецької єдності, проте громадськість не була про це поінформована

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на видання Zeit.

 

За даними газети, один або декілька зловмисників залили маслянистою рідиною об'єкти у Новому музеї, Старій національній галереї, музеї Пергамон та інших закладах, розташованих на Музейному острові. Серед пошкоджених експонатів - єгипетські саркофаги, кам'яні скульптури та картини ХІХ століття. На них залишилися видимі плями.

Зазначається, що це "одна з наймасштабніших атак на твори мистецтва та античності в історії повоєнної Німеччини".

Акти вандалізму сталися ще 3 жовтня, у День німецької єдності, проте громадськість не була про це поінформована. Про мотиви злочинців нічого не відомо. Розпочато попереднє розслідування.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.