У соцмережах – флешмоб #Березовський275

Держава проігнорувала 275-річчя композитора Максима Березовського

У вівторок, 27 жовтня 2020 року, виповнилося 275  років з дня народження видатного українського композитора Максима Березовського. Про це повідомляє Новинарня.

З цієї нагоди рух добровольців "Простір свободи" закликав українських користувачів соцмереж долучитися до святкування ювілею, поширюючи відео й аудіо з музикою Березовського чи тексти про нього з хештегом #Березовський275.

"Державна влада цілковито ігнорує цей ювілей. Але кожен з нас може сьогодні присвятити трохи часу світлій пам'яті Максима Березовського і його творам, які варто слухати й популяризувати. Давайте разом згадаємо цю людину і його невмирущу музику", – наголошується в повідомленні на фейсбук-сторінці руху.

Дописи про Березовського під відповідним хештегом уже опублікували народний депутат Володимир В'ятрович, письменниця Оксана Забужко, релігієзнавець Ігор Козловський тощо.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.