На Житомирщині знайшли гільзу з листівками та газетою УПА

У Радомишльському районі Житомирщини на колишньому хуторі знайшли снарядну гільзу, всередині якої виявили газету та листівки УПА

Про це кореспондентові Укрінформу розповів в.о. директора Радомишльського народного краєзнавчого музею, керівник історико-культурного простору "Повстанський хутір" Сергій Галицький.

 

"Знахідку виявили на території колишнього хутора Соболів, де після війни діяв потужний осередок ОУН. Це у лісі неподалік урочища "Криниченька". Житель Радомишля, так званий "чорний" археолог, знайшов гільзу італійського снаряду, закриту дерев'яною пробкою. Він її відкрив, а там були газета "Зов крови" за 1947 рік, листівка "Українська молодь!" і буклетик "За що бореться Українська повстанча армія (УПА)?", - зазначив Галицький.

За його словами, чоловік, який натрапив на артефакти, не хоче віддавати їх до музею, бо сподівається на цьому заробити.

Вдалося лише зробити фотографії знахідки, які наразі експонуються на Повстанському хуторі.

"Для нас знахідка цінна ще й тим, бо це є черговим прямим свідченням, що повстанський рух був поширеним на Радомишльщині", - додав Галицький.

Історико-культурний простір "Повстанський хутір" розташований поблизу села Ставки Радомишльського району.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.