У Празі згоріла дерев’яна українська церква

Церкву XVII століття перевезли до Праги у 1929 році

У центрі Праги згоріла дерев'яна церква архистратига Михаїла, яку в Прагу майже сто років тому перевезли з Закарпаття. Церква XVII століття, знаходилась в парку в центрі міста. Це був символічний жест дружби між українським та чеським народами.

 
Згарище

Церкву було передано до Праги в 1929 р. у період, коли регіон перебував у складі Чехословаччини. В 1929 році на її відкритті виступав професор Дмитро Антонович.

Відкриття церкви у Празі у 1929 році
Відкриття церкви у Празі у 1929 році

Посольство України у Празі називає пам'ятку однією "з важливих ниточок, що культурно та історично пов'язують наші народи".

Радко Мокрик у своєму дописі зазначає: "Хто бодай раз ходив на наші "українські екскурсії" Прагою, бував і в цій церкві. На горі в парку серед дерев – ми там спілкувалися про історію України та Підкарпатську Русь, пісні співалися. Гарна місцина, затишна.. Символічний і дуже важливий шматок нашої історії в Чехії".

 
Так церква виглядала зовсім нещодавно

Посольство України у Празі закликає "чеські правоохоронні органи детально розслідувати цей інцидент", а також вважає "відновлення цієї архітектурної пам'ятки ... справою честі для усіх нас".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.