АНОНС: відкриття пам’ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану

Пам’ятник полковнику Петрові Болбочану в Києві стане першою монументальною скульптурою на його честь в Україні й світі

4 жовтня, о 10.30, в Києві відбудеться урочисте відкриття пам'ятника видатному полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

Захід проводиться у сквері імені Петра Болбочана на вулиці Січових Стрільців, 86.

Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник армії УНР, очільник Кримської операції зі звільнення Криму від більшовиків і узяття під контроль Чорноморського флоту.

П.Болбочан був поборником самостійної та незалежної України, категорично виступав проти союзу з більшовиками та Росією. Був заарештований через критику непослідовної політики уряду УНР, осуджений воєнно-польовим судом та розстріляний. На момент виконання вироку талановитому полковнику було лише 35 років.

Петро Болбочан
Петро Болбочан

Відкриття пам'ятника супроводжуватиметься урочистими заходами із залученням реконструкторів подій того часу, почесною вартою зі стягами, відповідним інформаційним й музичним наповненням.

Лунатимуть відомі композиції "Марш Україна", "Меч Арея", "Марш нової армії" у виконанні Тараса Компаніченка, Василя Лютого, Сергія Василюка. Ведучий – Олексій Паламаренко.

Як почесні гості запрошені: Київський міський голова, голова Шевченківського району, голова Українського інституту національної пам'яті, очільники громадських організацій та політичних сил, які долучилися до створення пам'ятника, а також керівництво дотичних до події державних структур.

Створення скульптури стало можливим завдяки пожертвам українців із різних куточків світу: зокрема, України, а також – Швейцарії, Польщі, Сполучених Штатів Америки, Росії.

Встановлення монументу відбувалось за підтримки органів місцевої влади.

Пам'ятник є подарунком місту Києву від громадськості.

За безпосередньої участі кого утворено та встановлено пам'ятник Петрові Болбочану:

Скульптори – М. Горловий, О. Фурман

Ідея – Історичний клуб "Холодний Яр"

Реалізація – Громадська спілка "Музичний батальйон", за підтримки національно-патріотичних сил "Правий сектор", "Свобода, Національний корпус.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.