У Німеччині відкрили пам'ятник Горбачову

Скульптура президента СРСР Михайла Горбачова з'явилася в місті Дессау-Рослау в 30-ту річницю об'єднання Німеччини.

3 жовтня на площі Німецької єдності в місті Дессау-Рослау (федеральна земля Саксонія-Ангальт, ФРН) відкрили пам'ятник першому і єдиному президентові СРСР Михайлу Горбачову, повідомляє Гордон із посиланням на Mitteldeutsche Zeitung.

 
Скріншот: ard.de

Це перша скульптура в Німеччині, яка зображує Горбачова на повний зріст; у Берліні стоїть бюст ексгенсека КПРС.

Творцем пам'ятника є 77-річний скульптор із Галле Бернд Гебель. €45 тис., витрачені на роботу, зібрали завдяки пожертвам.

Відкриття скульптури відбулося в 30-ту річницю об'єднання Німеччини: цього дня в 1990 році офіційно припинила існування Німецька Демократична Республіка. Роком раніше зруйнували Берлінську стіну. Важлива заслуга в цих подіях, як вважають у Німеччині, належить Горбачову.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.