У Музеї української діаспори розповіли про перші українські школи та виші за кордоном

Перші українські школи за межами Батьківщини виникли ще наприкінці ХІХ ст. і утворювалися при церквах українських громад США та Бразилії.

Про це повідмляється на сторінці Музею української діаспори в Фейсбуці з нагоди професійних свят вчителів – Дня працівників освіти України (офіційно), або День вчителя, та Всесвітнього дня учителів (англ. World Teachers' Day) на почтаку жовтня.

 

У Канаді канадська зорганізована мережа громадських шкіл отримала назву "Рідна школа". В освітніх учбових закладах викладалась мова, література, географія та історія України.

Діти з українських родин опановували мову та літературу батьків в суботніх та недільних школах, у вільний від навчання у державних закладах час. Учні молодшого віку навчались у так званих "школах українознавства", а старші поглиблювали свої знання на літніх "курсах українознавства", які діяли у період літніх канікул.

З розширенням мережі громадських національних шкіл з'являються координуючі центри (у тих країнах країнах, де існує українська діаспора). Як приклад – Українська центральна шкільна рада в Австралії.

Для більш успішного проведення навчального процесу та задоволення навчальних потреб з самого початку існування громадських українських шкіл був налагоджений друк шкільних підручників.

Українські вищі навчальні заклади з'являються спершу в Західній Європі у І половині ХХ ст. – у Празі, Відні, Мюнхені та Берліні.

"На сьогодні за кордоном діє більш як 40 вищих українських навчальних закладів та наукових установ, а курси українознавства введено у навчальний процес 50-ти університетів світу", - йдеться у дописі.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".