У Музеї української діаспори розповіли про перші українські школи та виші за кордоном

Перші українські школи за межами Батьківщини виникли ще наприкінці ХІХ ст. і утворювалися при церквах українських громад США та Бразилії.

Про це повідмляється на сторінці Музею української діаспори в Фейсбуці з нагоди професійних свят вчителів – Дня працівників освіти України (офіційно), або День вчителя, та Всесвітнього дня учителів (англ. World Teachers' Day) на почтаку жовтня.

 

У Канаді канадська зорганізована мережа громадських шкіл отримала назву "Рідна школа". В освітніх учбових закладах викладалась мова, література, географія та історія України.

Діти з українських родин опановували мову та літературу батьків в суботніх та недільних школах, у вільний від навчання у державних закладах час. Учні молодшого віку навчались у так званих "школах українознавства", а старші поглиблювали свої знання на літніх "курсах українознавства", які діяли у період літніх канікул.

З розширенням мережі громадських національних шкіл з'являються координуючі центри (у тих країнах країнах, де існує українська діаспора). Як приклад – Українська центральна шкільна рада в Австралії.

Для більш успішного проведення навчального процесу та задоволення навчальних потреб з самого початку існування громадських українських шкіл був налагоджений друк шкільних підручників.

Українські вищі навчальні заклади з'являються спершу в Західній Європі у І половині ХХ ст. – у Празі, Відні, Мюнхені та Берліні.

"На сьогодні за кордоном діє більш як 40 вищих українських навчальних закладів та наукових установ, а курси українознавства введено у навчальний процес 50-ти університетів світу", - йдеться у дописі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.