У Музеї української діаспори розповіли про перші українські школи та виші за кордоном

Перші українські школи за межами Батьківщини виникли ще наприкінці ХІХ ст. і утворювалися при церквах українських громад США та Бразилії.

Про це повідмляється на сторінці Музею української діаспори в Фейсбуці з нагоди професійних свят вчителів – Дня працівників освіти України (офіційно), або День вчителя, та Всесвітнього дня учителів (англ. World Teachers' Day) на почтаку жовтня.

 

У Канаді канадська зорганізована мережа громадських шкіл отримала назву "Рідна школа". В освітніх учбових закладах викладалась мова, література, географія та історія України.

Діти з українських родин опановували мову та літературу батьків в суботніх та недільних школах, у вільний від навчання у державних закладах час. Учні молодшого віку навчались у так званих "школах українознавства", а старші поглиблювали свої знання на літніх "курсах українознавства", які діяли у період літніх канікул.

З розширенням мережі громадських національних шкіл з'являються координуючі центри (у тих країнах країнах, де існує українська діаспора). Як приклад – Українська центральна шкільна рада в Австралії.

Для більш успішного проведення навчального процесу та задоволення навчальних потреб з самого початку існування громадських українських шкіл був налагоджений друк шкільних підручників.

Українські вищі навчальні заклади з'являються спершу в Західній Європі у І половині ХХ ст. – у Празі, Відні, Мюнхені та Берліні.

"На сьогодні за кордоном діє більш як 40 вищих українських навчальних закладів та наукових установ, а курси українознавства введено у навчальний процес 50-ти університетів світу", - йдеться у дописі.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.