АНОНС: У Боярці відкриють барельєф Марку Безручку

Вже завтра на стіні будинку Боярської дитячої школи мистецтв на вулиці Вокзальній, 33 урочисто відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР і командира Шостої Стрілецької дивізії Армії УНР Марка Безручка.

Про це повідомляє Благодійний Фонд "Героїка".

 

У травні 1920 року розпочався легендарний спільний визвольний похід Армії Української Народної Республіки та Війська польського до Києва. Союзницькі війська мали звільнити столицю України від російсько-більшовицьких загарбників.

В авангарді війська до Києва просувалася і 6-та Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка.

6 травня 1920 року підрозділи дивізії зайняли станцію Боярка і облаштували свій штаб у великому, просторому особняку Александрової, де сьогодні розміщується Боярська дитяча школа мистецтв (біля боярського вокзалу).

Саме на фасаді цієї будівлі урочисто відкриють меморіальний барельєф на честь полковника Армії УНР Марка Безручка.


Час: 10 жовтня, субота, о 10:00


Місце: місто Боярка, вулиця Вокзальна, 33 – Комунальний позашкільний навчальний заклад "Боярська дитяча школа мистецтв"


Читайте також:

"Я воював за Україну, а не Польщу!" Про генерала Марка Безручка

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.