Стрічка "Юкі" про українських зірок НХЛ 3 грудня у виходить у кінопрокат. ВІДЕО

Документальна стрічка «ЮКІ»/UKE з історіями видатних зірок українського походження, які формували найвідомішу хокейну лігу світу — NHL, виходить 3 грудня у кінотеатральний прокат.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"Неймовірні розповіді легенд NHL, чий приклад надихає світ: настав час пишатися ними і на їхній рідній землі. З 3 грудня в кінотеатрах України "ЮКІ" — реальні історії перемог вільних українців!" - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, Ukrainians або коротко UKE — саме так у Північній Америці називають вихідців з України. Їхні історії викликають захоплення та мотивують. Через відчай і біль до успіху, через свободу і жагу перемагати до тріумфу — їхні імена назавжди вписано в історію найвідомішої хокейної ліги NHL. Іван Грецький, Орест Кіндрачук, Ерік Нестеренко, Іван Буцик, Руслан Федотенко та багато інших, що у різні епохи здобували світову славу за океаном.

За словами режисера та продюсера фільму Володимира Мули, в основі стрічки — виняткове дослідження творчої команди проєкту.

"Як з'ясувалося, на кільцях Кубка Стенлі — головного трофею ліги світу NHL — масово зафіксовані прізвища українських гравців. Саме наші співвітчизники стояли біля витоків зародження хокейного турніру ще на початку його становлення та розвитку за океаном.

Їхній внесок в історію хокейних клубів, честь яких вони захищали, надихнув на подальші звершення мільйони людей у Канаді та США. І кожному з них вдалося зберегти у душі шматочок далекої, але рідної серцю України", - коментує Мула.

Фільм створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Режисер та продюсер Володимир Мула. Автор сценарію Микола Васильков. Оператори Олег Шевчишин, Дмитро Шиповський, Станіслав Ткачов, Олександр Терновий. Режисер монтажу Андрій Луннік. Консультант Євген Количев.

Герої: Орест Кіндрачук, Іван Буцик, Кен Данейко, Джеф Чикрун, Ерик Нестеренко, Брюс Драйвер, Володимир Грецький, Еді Шах, Руслан Федотенко, Іван Грецький.

В епізодах: Джері Савчук (син Тараса Савчука), Келі Груді (хокейний аналітик телеканалу CBC), Роман Коваль (історик), Мирон Биць (Президент УСЦАК), Орест Теплий (приватний колекціонер).

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.