На Рівненщині відкрили виставку про засновницю польської Солідарності. ВІДЕО

"Анна Валентинович – героїня двох народів". Виставку під такою назвою відкрили у середу, 7 жовтня, в селі Садове Гощанського району, де вона народилася. Організували її Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

Про це повідомляє Суспільне.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Анна Валентинович – польська громадська діячка, засновниця незалежної профспілки "Солідарність".

Вона загинула в авіакатастрофі разом з Президентом Польщі Лехом Качинським та іншими членами офіційної польської делегації 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Анатолій Вертелецький – племінник Анни Валентинович. Розповідає, що під час Другої світової війни її до Польщі забрала родина, у якої тоді 13-річна дівчина працювала. Рідні втратили з нею зв'язок, а розшукали у 1996 році.

"Це було щось неймовірне, коли я зустрічав її на автовокзалі. Зразу впізнали, по зовнішньому вигляду, як моя мама, вони всі маленькі зростом. Емоції переповнювали", – розповідає племінник Анатолій Вертелецький.

"Для нас, поляків, "Солідарність" – це початок розпаду "совєцкого союзу", 40 років тому у нас розпочалися страйки. Анну Валентинович називають матір'ю "Солідарності". В цілому світі знають Леха Валенсу, але з самого початку Анна Валентинович була важливіша", – розповідає директор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський.

 
Роберт Чижевський та сестра Анни Валентинович - Катерина

Спершу виставку, присвячену Анні Валентинович, показали у Києві. Після Садового її планують презентувати і в інших населених пунктах, зокрема, Рівному, Острозі та Дубні.

Історія України і Польщі має дуже багато спільного. Приклад Польщі може брати Україна, і навпаки, – прокоментував генеральний консул республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.