Анонс: виставка "Анна Валентинович – героїня двох народів"

Подія присвячена народженій в Україні легенді польської опозиції комуністичних часів, співзасновниці профспілкового руху "Солідарність" Анні Валентинович

31 серпня Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Будинку Профспілок України, запрошують на відкриття виставки за участі директора Польського Інституту Роберта Чижевського та генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Виставку створено Фондом "Полонія-Рутенія". 

Початок заходу о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, другий поверх. 

Після відкриття виставку можна оглянути в таких локаціях Києва: 

1 вересня – 6 вересня: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, вуличний простір біля Будинку Профспілок.
9 вересня – 7 жовтня: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Т. Шевченка, 12, подвір'я музею.

Вхід вільний.

 

Анна Валентинович народилася в українській родині на Рівненщині, а згодом, уже як польська громадянка, стала однією з очільниць руху, що призвів до падіння комунізму в Польщі та став важливою віхою здобуття незалежності Польщі. Свобода та можливість вирішувати власну долю – дуже важливі як для поляків, так і для українців.

Польський рух "Солідарність" та українську Революцію Гідності об'єднує прагнення суспільства до змін і переконання, що громадянська активність кожної людини може змінити життя країни на краще. Ця ідея виразно прочитується в історії "Солідарності" та в життєвому шляху Анни Валентинович.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище