Анонс: виставка "Анна Валентинович – героїня двох народів"

Подія присвячена народженій в Україні легенді польської опозиції комуністичних часів, співзасновниці профспілкового руху "Солідарність" Анні Валентинович

31 серпня Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності, за підтримки Будинку Профспілок України, запрошують на відкриття виставки за участі директора Польського Інституту Роберта Чижевського та генерального директора Національного музею Революції Гідності Ігоря Пошивайла. Виставку створено Фондом "Полонія-Рутенія". 

Початок заходу о 18:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, другий поверх. 

Після відкриття виставку можна оглянути в таких локаціях Києва: 

1 вересня – 6 вересня: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, майдан Незалежності, 2, вуличний простір біля Будинку Профспілок.
9 вересня – 7 жовтня: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Т. Шевченка, 12, подвір'я музею.

Вхід вільний.

 

Анна Валентинович народилася в українській родині на Рівненщині, а згодом, уже як польська громадянка, стала однією з очільниць руху, що призвів до падіння комунізму в Польщі та став важливою віхою здобуття незалежності Польщі. Свобода та можливість вирішувати власну долю – дуже важливі як для поляків, так і для українців.

Польський рух "Солідарність" та українську Революцію Гідності об'єднує прагнення суспільства до змін і переконання, що громадянська активність кожної людини може змінити життя країни на краще. Ця ідея виразно прочитується в історії "Солідарності" та в життєвому шляху Анни Валентинович.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.