На Рівненщині відкрили виставку про засновницю польської Солідарності. ВІДЕО

"Анна Валентинович – героїня двох народів". Виставку під такою назвою відкрили у середу, 7 жовтня, в селі Садове Гощанського району, де вона народилася. Організували її Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

Про це повідомляє Суспільне.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Анна Валентинович – польська громадська діячка, засновниця незалежної профспілки "Солідарність".

Вона загинула в авіакатастрофі разом з Президентом Польщі Лехом Качинським та іншими членами офіційної польської делегації 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Анатолій Вертелецький – племінник Анни Валентинович. Розповідає, що під час Другої світової війни її до Польщі забрала родина, у якої тоді 13-річна дівчина працювала. Рідні втратили з нею зв'язок, а розшукали у 1996 році.

"Це було щось неймовірне, коли я зустрічав її на автовокзалі. Зразу впізнали, по зовнішньому вигляду, як моя мама, вони всі маленькі зростом. Емоції переповнювали", – розповідає племінник Анатолій Вертелецький.

"Для нас, поляків, "Солідарність" – це початок розпаду "совєцкого союзу", 40 років тому у нас розпочалися страйки. Анну Валентинович називають матір'ю "Солідарності". В цілому світі знають Леха Валенсу, але з самого початку Анна Валентинович була важливіша", – розповідає директор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський.

 
Роберт Чижевський та сестра Анни Валентинович - Катерина

Спершу виставку, присвячену Анні Валентинович, показали у Києві. Після Садового її планують презентувати і в інших населених пунктах, зокрема, Рівному, Острозі та Дубні.

Історія України і Польщі має дуже багато спільного. Приклад Польщі може брати Україна, і навпаки, – прокоментував генеральний консул республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.