На Рівненщині відкрили виставку про засновницю польської Солідарності. ВІДЕО

"Анна Валентинович – героїня двох народів". Виставку під такою назвою відкрили у середу, 7 жовтня, в селі Садове Гощанського району, де вона народилася. Організували її Польський Інститут у Києві спільно з Національним музеєм Революції Гідності.

Про це повідомляє Суспільне.

 
Більше про долю Анни Валентинович читайте у статті Ігоря Галагіди - Українська мати польської Солідарності. Невідоме дитинство Анни Валентинович

Анна Валентинович – польська громадська діячка, засновниця незалежної профспілки "Солідарність".

Вона загинула в авіакатастрофі разом з Президентом Польщі Лехом Качинським та іншими членами офіційної польської делегації 10 квітня 2010 року під російським Смоленськом.

Анатолій Вертелецький – племінник Анни Валентинович. Розповідає, що під час Другої світової війни її до Польщі забрала родина, у якої тоді 13-річна дівчина працювала. Рідні втратили з нею зв'язок, а розшукали у 1996 році.

"Це було щось неймовірне, коли я зустрічав її на автовокзалі. Зразу впізнали, по зовнішньому вигляду, як моя мама, вони всі маленькі зростом. Емоції переповнювали", – розповідає племінник Анатолій Вертелецький.

"Для нас, поляків, "Солідарність" – це початок розпаду "совєцкого союзу", 40 років тому у нас розпочалися страйки. Анну Валентинович називають матір'ю "Солідарності". В цілому світі знають Леха Валенсу, але з самого початку Анна Валентинович була важливіша", – розповідає директор Польського інституту у Києві Роберт Чижевський.

 
Роберт Чижевський та сестра Анни Валентинович - Катерина

Спершу виставку, присвячену Анні Валентинович, показали у Києві. Після Садового її планують презентувати і в інших населених пунктах, зокрема, Рівному, Острозі та Дубні.

Історія України і Польщі має дуже багато спільного. Приклад Польщі може брати Україна, і навпаки, – прокоментував генеральний консул республіки Польща в Луцьку Славомір Місяк.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".