В османському архіві знайдено оригінал грамоти гетьмана Павла Скоропадського

Українські дипломати знайшли оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору 1918 року та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського. Унікальні документи виявили в Османському архіві.

Про це інформує МЗС України.

 

"Вперше на просторах Мережі – оригінал ратифікаційної грамоти за підписом гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, в тому числі і з Османською імперією.

Всі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії та чітким сургучним відбитком великої державної печатки", - зазначають в МЗС.

І додають, що "історія України буквально оживає посеред Стамбула – тим паче, Києву в роки великих потрясінь, на жаль, не вдалося зберегти свої власні екземпляри".

За словами дипломатів, документи вдалося віднайти стараннями посла України в Туреччині Андрія Сибіги, генерального консула в Стамбулі Олександра Гамана, українських вчених Ірини Матіаш, Омеляна Пріцака, Олександра Середи та за сприяння заступника голови Османського архіву Себахаттіна Байрама.

Як зазначається, в Османському архіві, який налічує понад 90 мільйонів документів, є величезний пласт україністики – десятки тисяч документів.

"Раптово помітивши в списку інформацію про Брест-Литовський договір, дипломати одразу ж запросили відцифровані версії унікальної знахідки. І буквально того ж дня їх отримали", - інформують дипломати.

Відтак, МЗС України планує продовжувати наукову співпрацю з Туреччиною, детальне вивчення українськими дослідниками віднайдених документів, екземпляри яких в Україні не збереглися.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.