Німець через 82 роки вибачився перед єврейською родиною за їхній магазин

Томас Едельманн народився в Німеччині через понад 25 років після того, як завершилася Друга світова війна. Останніми роками він захопився генеалогією й натрапив на нацистські податкові записи, де йшлося, що раніше власником магазину його сім'ї був єврей. Чоловік вирішив знайти нащадків цієї єврейської родини та вибачитися перед ними.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 

49-річний Едельманн втратив зв'язок із батьком після розлучення батьків у 70-х роках, тому він мало знав історію батьківської сім'ї та про роботу будівельного магазину. Томас підозрював, що раніше сімейний бізнес належав євреям, які були змушені продати його Вільгельму Едельманну, тобто його дідусю.

Захопившись вивченням історії родини, Томас знайшов податкові записи нацистів, які підтверджують — єврейський власник Бенджамін Хайдельбергер був змушений продати будівельний магазин у місті Бад-Мергентгайм. Це сталося в 1938 році після введення антисемітських законів, які дозволяли конфіскувати майно євреїв.

Едельманн розповів історію представникам сервісу MyHeritage, які допомагають знайти родичів. Вони захопилися історією та знайшли записи про те, що Хайдельбергер із дружиною виїхали в Палестину, та надгробний камінь в Ізраїлі. З'ясувалося, що досі жива онучка Хайдельбергера — 83-річна Ганна Еренрайх.

Вона — вчителька на пенсії, і все знала про магазин свого діда. У її будинку досі висить чорно-біле зображення магазину, який ще мав ім'я Бенджаміна Хайдельбергера.

Едельманн написав листа Ганні, де просив її поговорити, бо вважає, що його родина несправедливо повелася з її бабусею та дідусем.

"Наш обов'язок — взяти на себе відповідальність, принаймні зв'язавшись із вами, щоб вислухати та винести уроки. Можливо, ви не бачите жодної користі в розмові зі мною, але я розумію: якщо зможу пояснити своїм дітям вплив історичних рішень, це допоможе їм ухвалювати правильні рішення в житті", — писав Томас.

Він додав, що хоче бути переконаний в тому, що його родина "більше ніколи не буде нести відповідальність за несправедливість, але підтримуватиме слабких".

Ганна погодилася поговорити, і вже через декілька тижнів Едельманн і Хайдельбергер понад 90 хвилин обговорювали історію власних родин. Ганна розповіла, що гроші від примусового продажу магазину її бабуся з дідусем використали на те, щоб утекти до Палестини буквально за декілька днів до антиєврейських погромів.

Батьки жінки втекли до Ізраїлю раніше, де вона й народилася в 1937 році. Бабуся та дідусь по материнській лінії загинули в Німеччині від нацистського режиму.

Ганна також розповіла, що дідусь Томаса був непоганою людиною — так казав її дідусь.

"Одного разу Едельманн прийшов до мене й попередив, що я повинен якомога швидше покинути Німеччину. Планувалися дії проти євреїв, і він хотів попередити мене, свого доброго знайомого", — писав Бенджамін Хайдельбергер.

Томас Едельманн сказав, що зворушений такою розповіддю і тепер планує відвідати Ізраїль. Йому було приємно почути добрі слова про дідуся, але він усе одно сумнівається в тому, що його предок був доброю людиною.

"Мій дідусь був хорошим бізнесменом. У студентські роки, у 1920-х, він уже був членом нацистської партії. Я не вірю на 100%, що він був хорошою людиною. Сумніваюся, що він не скористався ситуацією", — сказав Томас.

Водночас чоловік вважає, що примирення з минулим — важливий урок, зокрема для його 15-річного сина, який нещодавно почав вивчати нацистське минуле Німеччини. Томас хоче, щоб його діти розуміли, як будь-які рішення, які вони ухвалюють, впливають на чуже життя.

«Мельниківці» - також патріоти!

Це була величезна трагедія українського визвольного руху, адже як бандерівці, так і мельниківці однаково гинули в боротьбі за незалежність, але при цьому ще й поборювали один одного

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося