Німець через 82 роки вибачився перед єврейською родиною за їхній магазин

Томас Едельманн народився в Німеччині через понад 25 років після того, як завершилася Друга світова війна. Останніми роками він захопився генеалогією й натрапив на нацистські податкові записи, де йшлося, що раніше власником магазину його сім'ї був єврей. Чоловік вирішив знайти нащадків цієї єврейської родини та вибачитися перед ними.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на CNN.

 

49-річний Едельманн втратив зв'язок із батьком після розлучення батьків у 70-х роках, тому він мало знав історію батьківської сім'ї та про роботу будівельного магазину. Томас підозрював, що раніше сімейний бізнес належав євреям, які були змушені продати його Вільгельму Едельманну, тобто його дідусю.

Захопившись вивченням історії родини, Томас знайшов податкові записи нацистів, які підтверджують — єврейський власник Бенджамін Хайдельбергер був змушений продати будівельний магазин у місті Бад-Мергентгайм. Це сталося в 1938 році після введення антисемітських законів, які дозволяли конфіскувати майно євреїв.

Едельманн розповів історію представникам сервісу MyHeritage, які допомагають знайти родичів. Вони захопилися історією та знайшли записи про те, що Хайдельбергер із дружиною виїхали в Палестину, та надгробний камінь в Ізраїлі. З'ясувалося, що досі жива онучка Хайдельбергера — 83-річна Ганна Еренрайх.

Вона — вчителька на пенсії, і все знала про магазин свого діда. У її будинку досі висить чорно-біле зображення магазину, який ще мав ім'я Бенджаміна Хайдельбергера.

Едельманн написав листа Ганні, де просив її поговорити, бо вважає, що його родина несправедливо повелася з її бабусею та дідусем.

"Наш обов'язок — взяти на себе відповідальність, принаймні зв'язавшись із вами, щоб вислухати та винести уроки. Можливо, ви не бачите жодної користі в розмові зі мною, але я розумію: якщо зможу пояснити своїм дітям вплив історичних рішень, це допоможе їм ухвалювати правильні рішення в житті", — писав Томас.

Він додав, що хоче бути переконаний в тому, що його родина "більше ніколи не буде нести відповідальність за несправедливість, але підтримуватиме слабких".

Ганна погодилася поговорити, і вже через декілька тижнів Едельманн і Хайдельбергер понад 90 хвилин обговорювали історію власних родин. Ганна розповіла, що гроші від примусового продажу магазину її бабуся з дідусем використали на те, щоб утекти до Палестини буквально за декілька днів до антиєврейських погромів.

Батьки жінки втекли до Ізраїлю раніше, де вона й народилася в 1937 році. Бабуся та дідусь по материнській лінії загинули в Німеччині від нацистського режиму.

Ганна також розповіла, що дідусь Томаса був непоганою людиною — так казав її дідусь.

"Одного разу Едельманн прийшов до мене й попередив, що я повинен якомога швидше покинути Німеччину. Планувалися дії проти євреїв, і він хотів попередити мене, свого доброго знайомого", — писав Бенджамін Хайдельбергер.

Томас Едельманн сказав, що зворушений такою розповіддю і тепер планує відвідати Ізраїль. Йому було приємно почути добрі слова про дідуся, але він усе одно сумнівається в тому, що його предок був доброю людиною.

"Мій дідусь був хорошим бізнесменом. У студентські роки, у 1920-х, він уже був членом нацистської партії. Я не вірю на 100%, що він був хорошою людиною. Сумніваюся, що він не скористався ситуацією", — сказав Томас.

Водночас чоловік вважає, що примирення з минулим — важливий урок, зокрема для його 15-річного сина, який нещодавно почав вивчати нацистське минуле Німеччини. Томас хоче, щоб його діти розуміли, як будь-які рішення, які вони ухвалюють, впливають на чуже життя.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.