У Софії Київській – виставка ескізів великого Державного герба

У виставкових залах Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» проходить виставка робіт, які надійшли на конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Всього представлено 112 робіт. Оскільки процедура конкурсу є анонімною, представлені ескізи не підписані іменами авторів. Після визначення найкращих робіт Організаційний комітет оприлюднить інформацію про переможців", - ідеться в повідомленні.

Виставка триватиме до 27 листопада.

Зазначається, що оцінювання отриманих ескізів проводить журі конкурсу, яке складається з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів.


Переглянути ескізи гербів можна тут і тут.


Нагадуємо
, що на засіданні 11 листопада Кабінет Міністрів врегулював питання виплати премій переможцям конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України. Для відзначення авторів передбачається: перша премія – 100 000 гривень, друга – 50 000, третя – 30 000. Відповідно до постанови про проведення конкурсу, до 1 грудня 2020 року МКІП має подати Мін'юсту пропозиції за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту закону "Про державні символи України".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.