У Софії Київській – виставка ескізів великого Державного герба

У виставкових залах Хлібні Національного заповідника «Софія Київська» проходить виставка робіт, які надійшли на конкурс на найкращий ескіз великого Державного герба України.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

 

"Всього представлено 112 робіт. Оскільки процедура конкурсу є анонімною, представлені ескізи не підписані іменами авторів. Після визначення найкращих робіт Організаційний комітет оприлюднить інформацію про переможців", - ідеться в повідомленні.

Виставка триватиме до 27 листопада.

Зазначається, що оцінювання отриманих ескізів проводить журі конкурсу, яке складається з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів.


Переглянути ескізи гербів можна тут і тут.


Нагадуємо
, що на засіданні 11 листопада Кабінет Міністрів врегулював питання виплати премій переможцям конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України. Для відзначення авторів передбачається: перша премія – 100 000 гривень, друга – 50 000, третя – 30 000. Відповідно до постанови про проведення конкурсу, до 1 грудня 2020 року МКІП має подати Мін'юсту пропозиції за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту закону "Про державні символи України".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".