У Німеччині затримали підозрюваних у крадіжці зі скарбниці у Дрездені

У спецоперації в Берліні взяли участь понад 1600 співробітників поліції. Вони провели 18 обшуків, зокрема, у 10 квартирах, гаражах і автомобілях.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

 
У срібній кімнаті скарбниці "Зелене склепіння" у Дрездені

Майже рік після сенсаційного пограбування найбільшої в Європі колекції старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння" (Grünes Gewölbe) у Дрездені поліція затримала трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину.

У спецоперації, яку провели в Берліні, брали участь більше 1600 співробітників поліції. Всього вони обшукали 18 об'єктів, серед яких 10 квартир, а також гаражі та автомобілі.

Прокуратура Дрездена підозрює, що затримані у складі злочинної групи здійснили крадіжку минулого року. Ще їх підозрюють у двох підпалах. Усі затримані є громадянами Німеччини.

Мета спецоперації – затримання підозрюваних і пошук "викрадених творів мистецтва, а також доказів, таких як носії інформації, одяг і інструменти", пояснили у поліції.


Нагадуємо, що 25 листопада 2019 року був підпалений електричний щиток, який забезпечував електрикою "Зелене склепіння" та інші державні музеї у Дрездені. Після цього зловмисники розрізали ґрати на вікні й залізли через нього в музей. Далі вони розбили сокирою вітрину з коштовностями. Згідно зі свідченнями, грабіжники втекли з місця злочину на автомобілі Audi A6. Таке ж авто пізніше було підпалене на одній з підземних стоянок за кілька кілометрів від центру Дрездена.

У січні ізраїльська охоронна фірма CGI повідомила, що отримала кілька листів з пропозицією купити діамант "Саксонський білий" вагою 49,84 карата і зірку польського Ордена Білого Орла XVIII століття з діамантами та рубінами, які були викрадені із дрезденської скарбниці. Імовірні грабіжники вимагали робити виплати у біткоїнах.

Журналістам німецької медіакомпаніії MDR також вдалося поспілкуватися із крадіями. Останні запропонували журналістам купити викрадені прикраси.

Крім того, зловмисники погрожували знищити твори мистецтва для подальшого продажу їхніх частин. "Скоро ми виріжемо діаманти і знову їх відшліфуємо", - цитує листування MDR. Медіакомпанія передала всі листи до поліції.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.