У Німеччині затримали підозрюваних у крадіжці зі скарбниці у Дрездені

У спецоперації в Берліні взяли участь понад 1600 співробітників поліції. Вони провели 18 обшуків, зокрема, у 10 квартирах, гаражах і автомобілях.

Про це повідомляє "Німецька хвиля".

 
У срібній кімнаті скарбниці "Зелене склепіння" у Дрездені

Майже рік після сенсаційного пограбування найбільшої в Європі колекції старовинних ювелірних виробів "Зелене склепіння" (Grünes Gewölbe) у Дрездені поліція затримала трьох підозрюваних у скоєнні цього злочину.

У спецоперації, яку провели в Берліні, брали участь більше 1600 співробітників поліції. Всього вони обшукали 18 об'єктів, серед яких 10 квартир, а також гаражі та автомобілі.

Прокуратура Дрездена підозрює, що затримані у складі злочинної групи здійснили крадіжку минулого року. Ще їх підозрюють у двох підпалах. Усі затримані є громадянами Німеччини.

Мета спецоперації – затримання підозрюваних і пошук "викрадених творів мистецтва, а також доказів, таких як носії інформації, одяг і інструменти", пояснили у поліції.


Нагадуємо, що 25 листопада 2019 року був підпалений електричний щиток, який забезпечував електрикою "Зелене склепіння" та інші державні музеї у Дрездені. Після цього зловмисники розрізали ґрати на вікні й залізли через нього в музей. Далі вони розбили сокирою вітрину з коштовностями. Згідно зі свідченнями, грабіжники втекли з місця злочину на автомобілі Audi A6. Таке ж авто пізніше було підпалене на одній з підземних стоянок за кілька кілометрів від центру Дрездена.

У січні ізраїльська охоронна фірма CGI повідомила, що отримала кілька листів з пропозицією купити діамант "Саксонський білий" вагою 49,84 карата і зірку польського Ордена Білого Орла XVIII століття з діамантами та рубінами, які були викрадені із дрезденської скарбниці. Імовірні грабіжники вимагали робити виплати у біткоїнах.

Журналістам німецької медіакомпаніії MDR також вдалося поспілкуватися із крадіями. Останні запропонували журналістам купити викрадені прикраси.

Крім того, зловмисники погрожували знищити твори мистецтва для подальшого продажу їхніх частин. "Скоро ми виріжемо діаманти і знову їх відшліфуємо", - цитує листування MDR. Медіакомпанія передала всі листи до поліції.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.