Суд відмовляється арештувати техніку «копачів», які нівечили скіфський курган на Миколаївщині

Казанківський районний суд Миколаївської області знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку, якою незаконно розкопували скіфський курган, і вимагає повернути її власнику.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на начальника ГУ Нацполіції у Миколаївській області Сергія Шайхета.

 

"Продовжую тримати руку на пульсі стосовно ситуації з курганом у Казанківському районі. Поліція цілодобово його охороняє, підключивши максимум людських та часових ресурсів, і нам вдається принаймні стримувати "копачів" від посягань на курган.

Але складається враження, що, окрім археологів, які першими забили на сполох, та журналістів, всі інші вирішили потурати зловмисникам.

Активістів, бажаючих підключитися до охорони об'єкту національного значення – не виявилось, а суд Казанківського району знову відмовив слідчому в накладенні арешту на техніку і вимагає її повернути. Мовляв, немає доказів на підтвердження того, хто дійсно є власником техніки", - написав Шайхет.

Він також зазначив, що поліція має на меті найближчим часом разом з археологами домогтися консервації об'єкту таким чином, аби національна пам'ятка зберегла свою цінність. А ще оголосити підозру у скоєнні злочину всім, хто доклав руку до понівечення кургану.


Нагадуємо
, що на Миколаївщині у селі Скобелеве Казанківського району ведуться грабіжницькі розкопки унікального кургану, який належить до Висунської групи царських скіфських поховань. Йому близько 2,5 тисячі років.

Поліція порушила кримінальне провадження за статтею 298, ч.3 ККУ (навмисне незаконне знищення об'єктів культурної спадщини).

Техніку, яка розкопувала курган, було передано на відповідальне зберігання ТОВ "Варта міста". Паралельно поліція звернулася до місцевого суду з проханням накласти арешт на 2 одиниці техніки – бульдозер та екскаватор, які були зафіксовані на розкопках кургану при виїзді на місце події поліції.

Це вже повторне звернення до суду з цього питання. Перше було ще у червні цього року, коли вперше було зафіксовано несанкціоновані розкопки кургану. Але й тоді суд відмовив у її арешті, і техніку повернули власникам.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.