АНОНС: На прес-брифінгу МКІП оголосять кращі ескізи великого Державного Герба

19 листопада 2020 року відбудеться прес-брифінг за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка та членів Організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України.

Про це йдеться на сайті КабМіну.

 

Зокрема, члени Оркомітету розкажуть про результати роботи журі конкурсу та назвуть кращі проекти ескізів, які отримають першу, другу та третю премії.


Час: 19 листопада, четвер, 17.00


Місце: м. Київ, вул. Івана Франка, 19, каб. 102.


Акредитація ЗМІ обов'язкова і триває до 19 листопада 2020 роду до 11.00. за тел: (097) 194 78 02 або електронною адресою: press@arts.org.ua

Для проходу в будівлю міністерства при собі обов'язково слід мати журналістське посвідчення.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.


Нагадуємо, що у Софії Київській триває виставка ескізів великого Державного Герба України.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.