ДБР викликало на допит лідерів Євромайдану у справі "про держпереворот"

Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Про це в своєму Telegram-каналі повідомила шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.

 

"1 жовтня ДБР відкрило кримінальне провадження № 42020000000001885 по справі щодо державного перевороту. У зв'язку з подіями Майдану", - повідомила вона.

Зокрема, на допит повістками викликаються ексглава РНБО Олександр Турчинов, колишній спікер ВР Андрій Парубій, мер Києва Віталій Кличко, екснардеп Сергій Пашинський, колишній прем'єр Арсеній Яценюк, екснардепка Тетяна Чороновол.

Соня Кошкіна відзначила, що ДБР прийняло та почало розслідувати те, що Майдан був нібито був "держпереворотом" за заявою одного з найбільш одіозних діячів режиму експрезидента Віктора Януковича. Кузьмін в 2010-2013 роках був першим заступником генпрокурора.

Під його керівництвом були направлені до суду справи відносно колишнього Міністра МВС Юрія Луценка, колишнього заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука та колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.


Нагадуємо, що у Музеї Революції Гідності у четвер, 19 листопада, відбувається обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.