ДБР викликало на допит лідерів Євромайдану у справі "про держпереворот"

Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Про це в своєму Telegram-каналі повідомила шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна.

 

"1 жовтня ДБР відкрило кримінальне провадження № 42020000000001885 по справі щодо державного перевороту. У зв'язку з подіями Майдану", - повідомила вона.

Зокрема, на допит повістками викликаються ексглава РНБО Олександр Турчинов, колишній спікер ВР Андрій Парубій, мер Києва Віталій Кличко, екснардеп Сергій Пашинський, колишній прем'єр Арсеній Яценюк, екснардепка Тетяна Чороновол.

Соня Кошкіна відзначила, що ДБР прийняло та почало розслідувати те, що Майдан був нібито був "держпереворотом" за заявою одного з найбільш одіозних діячів режиму експрезидента Віктора Януковича. Кузьмін в 2010-2013 роках був першим заступником генпрокурора.

Під його керівництвом були направлені до суду справи відносно колишнього Міністра МВС Юрія Луценка, колишнього заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука та колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко.


Нагадуємо, що у Музеї Революції Гідності у четвер, 19 листопада, відбувається обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.