Обшук у Музеї Революції Гідності. Що шукають силовики? ВІДЕО

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського райсуду Києва слідчі поліції проводять обшуки у службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб.

Про це йдеться у повідомленні Нацполіції.

 

Слідчим управління столичної поліції під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури та за оперативного супроводження Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2018 року Національним Меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності укладено договір генпідряду на виконання будівельних робіт з ТОВ та перераховано на його рахунок авансовий платіж у розмірі понад 111 мільйонів гривень для виконання будівельних робіт.

На даний час роботи на вказаному об'єкті не виконуються. Згідно з актом ревізії, на казначейському рахунку підрядника залишок коштів по об'єкту, станом на березень 2020 року, складав 9 878 517 гривень. Також виявлено фінансові порушення і в музеї Революції Гідності, що призвело до збитків на суму майже 4 мільйони гривень.

Наразі на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду, слідчі поліції Києва за оперативного супроводження Служби безпеки України проводять обшуки в службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень та отримання інших доказів у кримінальному провадженні. Досудове розслідування триває.

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

Директор Музею Ігор Пошивайло заявив, що слідчі вилучають ноутбуки, жорсткі диски комп'ютерів та всю документацію щодо будівництва Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

"Це спланована та послідовна атака зеленої влади на цінності Майдану та згортання вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної Сотні! І все це цинічно робиться за два дні до 7-ї річниці початку Революції Гідності", - заявив він.

Директор музею на брифінгу також повідомив, що слідчі шукали документи, пов'язані зі спорудженням меморіалу. Ці документи знаходяться у генпідрядника, а не в музеї.

У Пошивайла вилучили приватний жорсткий диск з квартири, обшук тривав дві години.

"Відкрито кримінальне провадження, ми не є прямим суб'єктом фінансової діяльності – це підрядник. Найбільша проблема в тому, що меморіал готувався до спорудження на початку, у лютому 2019. Було накладено цілу низку арештів на ділянку, Генпрокуратура визначала певні терміни, коли можна буде спорудити меморіал...

По суті урядом визначили, що в 2019 році у лютому меморіал має бути споруджений, були відкриті торги, визначено переможця, перераховано аванс. У лютому почалися нові накладення арештів, терміни відстрочувалися, ділянка досі заарештована, меморіал не побудований, очевидно, це питання у органів – чому не будується меморіал і де кошти", - пояснив Ігор Пошивайло.




Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.