АНОНС: У Києві презентують відновлену базу даних репресованих «Український мартиролог ХХ століття»

Наприкінці тижня відбудеться презентація на тему: Відновлення науково-пошукового інтернет-проєкту «Український мартиролог ХХ століття».

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

Мета інтернет-проєкту – створення електронної бази даних, у якій буде розміщено фотоінформацію та стислі біографічні дані про жертви репресій комуністичного тоталітарного режиму і їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів на найпершому інформаційному рівні – з мережі Інтернет.

"Український мартиролог ХХ ст." є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще на початку 1990-х років, коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих, які і досі не зведено до централізованої й загальнодоступної бази даних

У квітні 2020 року Державна архівна служба України відновила роботу над архівно-пошуковим проєктом "Український мартиролог ХХ ст.", створивши з цією метою міжвідомчу робочу групу, результат проведеної роботи дає можливість презентувати відновлену базу даних "Український мартиролог ХХ століття".


Спікери заходу:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України

Юрій Ковтанюк – директор Центрального державного електронного архіву України


Час: 6 листопада, п'ятниця, 12.30


Місце: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16 (М. "Театральна")


Тривалість заходу: 1 година

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.