АНОНС: У Києві презентують відновлену базу даних репресованих «Український мартиролог ХХ століття»

Наприкінці тижня відбудеться презентація на тему: Відновлення науково-пошукового інтернет-проєкту «Український мартиролог ХХ століття».

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

Мета інтернет-проєкту – створення електронної бази даних, у якій буде розміщено фотоінформацію та стислі біографічні дані про жертви репресій комуністичного тоталітарного режиму і їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів на найпершому інформаційному рівні – з мережі Інтернет.

"Український мартиролог ХХ ст." є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще на початку 1990-х років, коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих, які і досі не зведено до централізованої й загальнодоступної бази даних

У квітні 2020 року Державна архівна служба України відновила роботу над архівно-пошуковим проєктом "Український мартиролог ХХ ст.", створивши з цією метою міжвідомчу робочу групу, результат проведеної роботи дає можливість презентувати відновлену базу даних "Український мартиролог ХХ століття".


Спікери заходу:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України

Юрій Ковтанюк – директор Центрального державного електронного архіву України


Час: 6 листопада, п'ятниця, 12.30


Місце: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16 (М. "Театральна")


Тривалість заходу: 1 година

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.