АНОНС: У Києві презентують відновлену базу даних репресованих «Український мартиролог ХХ століття»

Наприкінці тижня відбудеться презентація на тему: Відновлення науково-пошукового інтернет-проєкту «Український мартиролог ХХ століття».

Про це повідомляє Державна архівна служба України.

 

Мета інтернет-проєкту – створення електронної бази даних, у якій буде розміщено фотоінформацію та стислі біографічні дані про жертви репресій комуністичного тоталітарного режиму і їх наступну реабілітацію; забезпечення інтелектуального доступу до архівних документів на найпершому інформаційному рівні – з мережі Інтернет.

"Український мартиролог ХХ ст." є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще на початку 1990-х років, коли почали складатися регіональні та тематичні бази даних на репресованих, які і досі не зведено до централізованої й загальнодоступної бази даних

У квітні 2020 року Державна архівна служба України відновила роботу над архівно-пошуковим проєктом "Український мартиролог ХХ ст.", створивши з цією метою міжвідомчу робочу групу, результат проведеної роботи дає можливість презентувати відновлену базу даних "Український мартиролог ХХ століття".


Спікери заходу:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України

Юрій Ковтанюк – директор Центрального державного електронного архіву України


Час: 6 листопада, п'ятниця, 12.30


Місце: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16 (М. "Театральна")


Тривалість заходу: 1 година

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.