Спецпроект

Сталін хотів стерти ідентичність українців, але вони вистояли - заява Трюдо про Голодомор

Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із заявою у День пам’яті жертв голодоморів, закликавши співвітчизників вшанувати жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років.

Заява канадського прем'єра оприлюднена в суботу 28 листопада, повідомляє "Європейська правда".

 

"З 1932 по 1933 рік тоталітарний радянський режим Йосипа Сталіна створив в Україні жахливий голод – геноцид, покликаний зламати дух українського народу, стерти його ідентичність і зупинити його прагнення до свободи і незалежності.

Мільйони померли від голоду, багато хто з них діти, інші були заарештовані, депортовані або страчені в рамках цієї жорстокої кампанії", - заявив Джастін Трюдо.

Перед обличчям такої жорстокості українці вистояли, підкреслив канадський прем'єр.

"Вони твердо трималися своєї мови і своєї культури, не дивлячись на всі спроби режиму придушувати і переслідувати їх. У 1991 році, після більш ніж півстоліття радянського гніту і правління, Україна проголосила незалежність", - наголосив глава уряду Канади.

Протягом десятиліть зловісна реальність Голодомору заперечувалася, а страждання українців були приховані від світу, підкреслив він.

"Ми зобов'язані пам'ятати історії загиблих і постраждалих сімей. Ми повинні прийняти ці суворі істини і взяти на себе зобов'язання завжди діяти, коли права людини перебувають під загрозою.

У цю похмуру річницю я закликаю всіх канадців вшанувати пам'ять жертв Голодомору і визнати той внесок, який українські канадці внесли в побудову кращої країни для всіх нас. Я також підтверджую непохитну підтримку Канадою вільної і незалежної України", - йдеться у заяві прем'єр-міністра Канади.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.