У Бабиному Яру наступного року зведуть меморіальну синагогу

На території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у 2021 році, у межах підготовки до 80-их роковин трагедії, заплановано відкриття меморіальної синагоги

Проєкт ініціювали Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом, передає Укрінформ.

Як наголосили в МЦГ, зведення меморіальної синагоги заплановано в межах загального бачення меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також включатиме будівництво музею, наукового, освітнього центрів та благоустрій всієї території меморіального парку.

За словами генерального директора МЦГ "Бабин Яр" Макса Яковера, встановлення церемоніальних споруд у меморіальних парках та в інших місцях пам'яті відповідає поширеній світовій практиці. Окрім того, це передбачено чинними планами Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на території якого вже діє православна церква.

 

"На наше переконання, створення місця для проведення церемоніальних дій та молитов безпосередньо у місці трагедії та у місці спочину загиблих сприятиме подальшому перетворенню місця забуття на місце пам'яті та створить можливість для нині живих нащадків жертв трагедії піднести молитву за їх спочин у спеціально призначеному для цього місці", – зазначив Яковер.

Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх (Об'єднання іудейських релігійних організацій України) нагадав, що територія заповідника є місцем убивства та вічного спочинку десятків тисяч євреїв, які стали жертвами нацистського режиму. "Нині тисячі людей відвідують Бабин Яр, аби вшанувати пам'ять жертв трагедії та помолитися за спочилих, більшість з яких мають бути пом'януті за іудейськими традиціями", – зазначив він.

Водночас головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман (Всеукраїнський єврейський конгрес) висловив переконання, що створення умов для згадки та молитви за загиблими буде проявом належної їм пам'яті та поваги. "Також ми вбачаємо наш обов'язок в тому, щоб піклуватися про людей, які відвідують Бабин Яр та мають потребу гідно вшанувати пам'ять та помолитися за спочин своїх рідних та всіх, хто загинув у страшній трагедії Голокосту", - сказав він.

Ініціатива знаходить підтримку й у представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відповідний лист від якої очікується наступного тижня.

Наразі про свою підтримку заявив головуючий у ВРЦіРО Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. "Трагедія Бабиного Яру відома у всьому світі як один зі страшних символів Голокосту та невинних страждань. Це місце просочене страдницькою кров'ю десятків тисяч невинних людей, що були вбиті тут. Ані теперішні покоління, ані ті, хто житимуть після нас, не мають права забути про цю трагедію. Кожен, незалежно від віросповідання, повинен мати можливість згадати про своїх близьких, людей, які загинули тут, вшанувати пам'ять та помолитися за їх спочинок, за те, щоб ця катастрофа не повторилася ніколи знову", - наголосив предстоятель Православної церкви України.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття