У Бабиному Яру наступного року зведуть меморіальну синагогу

На території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» у 2021 році, у межах підготовки до 80-их роковин трагедії, заплановано відкриття меморіальної синагоги

Проєкт ініціювали Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" спільно з головними рабинами Києва та України Яковом Дов Блайхом та Моше Реувеном Асманом, передає Укрінформ.

Як наголосили в МЦГ, зведення меморіальної синагоги заплановано в межах загального бачення меморіалізації всієї території Бабиного Яру, що також включатиме будівництво музею, наукового, освітнього центрів та благоустрій всієї території меморіального парку.

За словами генерального директора МЦГ "Бабин Яр" Макса Яковера, встановлення церемоніальних споруд у меморіальних парках та в інших місцях пам'яті відповідає поширеній світовій практиці. Окрім того, це передбачено чинними планами Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на території якого вже діє православна церква.

 

"На наше переконання, створення місця для проведення церемоніальних дій та молитов безпосередньо у місці трагедії та у місці спочину загиблих сприятиме подальшому перетворенню місця забуття на місце пам'яті та створить можливість для нині живих нащадків жертв трагедії піднести молитву за їх спочин у спеціально призначеному для цього місці", – зазначив Яковер.

Головний рабин Києва та України Яків Дов Блайх (Об'єднання іудейських релігійних організацій України) нагадав, що територія заповідника є місцем убивства та вічного спочинку десятків тисяч євреїв, які стали жертвами нацистського режиму. "Нині тисячі людей відвідують Бабин Яр, аби вшанувати пам'ять жертв трагедії та помолитися за спочилих, більшість з яких мають бути пом'януті за іудейськими традиціями", – зазначив він.

Водночас головний рабин Києва та України Моше Реувен Асман (Всеукраїнський єврейський конгрес) висловив переконання, що створення умов для згадки та молитви за загиблими буде проявом належної їм пам'яті та поваги. "Також ми вбачаємо наш обов'язок в тому, щоб піклуватися про людей, які відвідують Бабин Яр та мають потребу гідно вшанувати пам'ять та помолитися за спочин своїх рідних та всіх, хто загинув у страшній трагедії Голокосту", - сказав він.

Ініціатива знаходить підтримку й у представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, відповідний лист від якої очікується наступного тижня.

Наразі про свою підтримку заявив головуючий у ВРЦіРО Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. "Трагедія Бабиного Яру відома у всьому світі як один зі страшних символів Голокосту та невинних страждань. Це місце просочене страдницькою кров'ю десятків тисяч невинних людей, що були вбиті тут. Ані теперішні покоління, ані ті, хто житимуть після нас, не мають права забути про цю трагедію. Кожен, незалежно від віросповідання, повинен мати можливість згадати про своїх близьких, людей, які загинули тут, вшанувати пам'ять та помолитися за їх спочинок, за те, щоб ця катастрофа не повторилася ніколи знову", - наголосив предстоятель Православної церкви України.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.