АНОНС: На алеї Героїв Небесної Сотні відкривають Дзвін Гідності

Пам’ять Небесної Сотні оберігатиме Дзвін Гідності. Спеціально вилитий 70-кілограмовий дзвін встановлено на території майбутнього Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Як хрест і каплиця, зведені з дерева на місці розстрілів у пам’ять подій, дзвін поруч зі стелою з портретами загиблих протестувальників знаменуватиме подвиг героїв і досягнення українського народу.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

1 грудня знаменна дата в контексті Майдану й української незалежності. За твердженням істориків і публіцистів, саме 1 грудня Євромайдан переріс у Революцію Гідності.

7 років тому в цей день до центру Києва прийшли від 500 тисяч до мільйона людей – і вже вимагали не лишень євроінтеграції, а покарання за розігнаних у ніч мітингарів. А 1 грудня 1991 року 90% українців на референдумі підтримали Акт проголошення незалежності України.


На відкритті та врочистому освяченні дзвона матимуть слово:

Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті,

Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності,

Наталія Бойків – представниця родин Героїв Небесної Сотні,

• Павло Сидоренко – голова Ініціативної групи постраждалих/поранених на Майдані.


"Слава Україні! Героям Небесної Сотні слава!" – вилито на бронзі по периметру. Автор концепції – Олександр Бриндіков, дизайнер Національного музею Революції Гідності. На основі Дзвону використано зображення київського графіка Олександра Ком'яхова.

У День народження кожного Героя Небесної Сотні лунатиме Дзвін Гідності.

Планується, що в день народження кожного з Небесної Сотні працівники Музею Майдану виставлятимуть до дзвону його портрет, а удари дзвона відзначать кількість років, скільки було героєві у момент його загибелі. Також у дзвін зможе вдарити кожен, хто прийде віддати шану Революції Гідності та пам'яті її героїв.  

Над дзвоном працював Сергій Назаревич. Він автор карильйонів у церквах Києва – тональних комплексів дзвонів. Саме він створив Дзвін пам'яті, який у подвір'ї Міністерства оборони вшановує кожну українську жертву в АТО/ООС.

Сергій Назаревич, майстер-дзвонар: "Це символічний дзвін. Окрім звуку, має ідеологію. Коли на нього дивишся, його чуєш, ти не фокусуєшся на дзвоні, на подіях, які тут сталися. І звук повинен посилювати душевні ноти, які виникають у кожної людини свої. І дай Боже, щоб цей дзвін був в унісон із нотами людей, коли вони будуть слухати його".

Наталія Бойків, голова київської філії ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні" та завідувач будівельним відділом Національного музею Революції Гідності: "На папері – одне, але коли я побачила дзвін у натурі – це, звичайно, вражає! Цей задум – повний сюрприз навіть для родичів героїв, хоч ініціативу у вузькому колі виношуємо вже 5 років".

Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції Гідності: "Дзвони церков не лише склика́ли громадян на молитву чи оповіщали про небезпеку, а й підіймали люд на захист рідної землі, освячували перемоги та вшановували звитяжців.

Тож, цей Дзвін пам'яті стверджуватиме громадянський подвиг Героїв Небесної Сотні, застерігатиме нас від амнезії пам'яті, зміцнюватиме нашу національну єдність і силу, виявлятиме готовність продовжувати їхню боротьбу за нашу свободу, гідність, майбутнє.

Дзвін Небесної Сотні – особливий церемоніальний і символічний об'єкт, що допоможе відвідувачам цього меморіального простору вшанувати пам'ять загиблих не лише покладанням квітів і запаленням лампадок, а і величним посилом до них крізь час і простір".


Проєкт здійснено за ініціативою та дорученням Президента України зусиллями Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам'яті, Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.


Час: 1 грудня, вівторок, 11:00


Місце: Алея Героїв Небесної Сотні, майданчик біля каплиці

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.