На узбережжі Англії археолог-аматор знайшов рештки нового виду морського дракона

Британський археолог-аматор знайшов на південному узбережжі Англії раніше невпізнаного морського дракона.

Про це повідомляє CNN.

 

Добре збережені рештки виявили на узбережжі у графстві Дорсет. Археолог-аматор Стів Етчес подумав, що скамʼянілість настільки незвичайна, що віддав її для вивчення експертам з Університету Портсмуту.

Виявилось, що скамʼянілі рештки цього виду іхтіозаврів були детально описані в дослідницькій роботі Меган Джейкобс, студентки палеонтології з Університету Портсмуту.

Двометрового іхтіозавра, який жив 150 мільйонів років тому, назвали "морським драконом Етчеса" (Thalassodraco etchesi). Чоловік заявив, що для нього велика честь, що відкриття назвали на його честь.

Вчені ідентифікували пʼять видів іхтіозаврів пізньоюрського періоду у Великій Британії. Вони відомі як морські дракони через їхні зазвичай великі зуби та очі.

За словами Джейкобс, скамʼянілості іхтіозаврів цього періоду рідкісні, але ця добре збереглася, оскільки після смерті осіла на дуже мʼякому морському дні. Завдяки цьому передня частина тіла занурилася у мул, що захистило її від пожирачів мертвечини, які зʼїли кінець хвоста.

Іхтіозаври були добре пристосованими морськими хижаками з великими очима, обтічними тілами і безліччю зубів для лову риби. Нещодавно ідентифікований вид має глибоку грудну клітку, маленькі ласти і гладкі зуби, які відрізняють його від інших іхтіозаврів.

Імовірно, Thalassodraco etchesi ковзав по воді, використовуючи для руху хвіст, а не плавники, а його глибока грудна клітка з великими легенями дозволяла йому пірнати глибоко під водою.

У нещодавно виявленого виду очі навіть більші, ніж в інших іхтіозаврів — вони покривають майже чверть усього черепа, що дозволяло йому бачити в умовах низької освітленості глибоко під водою.

Це найменший з виявлених досі іхтіозаврів. Найбільший з відомих іхтіозаврів жив у Північній Америці в тріасовий період, і його череп становив майже пʼять метрів у довжину — це в 10 разів більше, ніж у Thalassodraco etchesi.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.