Архів зарубіжної україніки представив виставку до 130-річчя від дня народження Андрія Мельника

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) пропонує переглянути віртуальну виставку, присвячену 130-річчю від дня народження визначного українського політичного, військового і державного діяча Андрія Мельника.

Про це повідомляється на сторінці ЦДАЗУ в Фейсбуці.

 

Як зазначається, 12 рудня українці відзначали 130-ту річницю від дня народження Мельника – "полковника Армії УНР, активного учасника української революції 1917–1921 рр., борця за незалежність України".

"З цієї нагоди ЦДАЗУ підготував документальну онлайн виставку "Людина, воїн, політик", фрагмент якої пропонуємо вашій увазі", - зазначили в архіві.

З виставкою можна ознайомитися за посиланням.

Довідково. Андрій Атанасович Мельник (12 грудня 1890, Воля Якубова, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 1 листопада 1964, Кельн, ФРН) — голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця.

Один з організаторів Січових Стрільців, Української Військової Організації, Українського Національного Комітету, Української Національної Ради. Ініціатор створення та ідеолог Світового Конгресу Вільних Українців.

Помер 1 листопада 1964 року в м. Кельні (Німеччина). Похований 7 листопада 1964 року на цвинтарі Боневуа (фр. Bonnevoie) в Люксембурзі. 31 жовтня 1965 відкрито й освячено пам'ятник на могилі Мельника.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.