Повернути «Щедрику» українське «громадянство»: у Києві запускають міжнародний проєкт

В Українському домі, сьогодні, 18 грудня відбудеться презентація міжнародного мистецького проєкту: «Повернемо «Щедрику» українське громадянство».

Про це Укрінформу повідомили організатори проєкту, зазначивши, що в концертній залі Українського дому всесвітньо відома мелодія звучатиме українською, французькою, арабською та англійською мовою у виконанні вітчизняних та зарубіжних артистів.

 

"Це символічний жест, що стверджує українську культурну традицію у світі", - вважають організатори заходу.

Автор проєкту – артист ЮНЕСКО в ім'я миру, народний артист України Герман Макаренко.

Міжнародна акція в Українському домі є презентацією нового широкомасштабного мистецького проєкту з відновлення українського "громадянства" "Щедрика".

Проєкт створюється до 30-річчя незалежності України за участю артистів різних країн. Планується записати понад 20 варіацій виконання твору, в тому числі й нові обробки, та створити мистецький альбом "Щедрика", який презентуватиме українську культурну традицію у світі.

Твір Миколи Леонтовича, написаний на українську народну мелодію "Щедрик", має понад 100 варіантів виконання. Учасники акції представлять традиційне, фольклорне та джазове виконання.

Шедевр української культурної спадщини у західному світі сприймають як канадську або американську мелодію, на жаль, втрачається його українське громадянство, тому цю тенденцію важливо змінити, наголосили організатори заходу.

Наступним кроком стане підготовка українськими та зарубіжними митцями масштабного концерту-презентації "Щедрика" з понад 20 варіантами виконання, що відбудеться до 30-річчя незалежності України.

У проєкті, підготовка якого вже розпочалась, братимуть участь митці з України, Франції, Китаю, Індії та інших країн.


Читайте також: "Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею": невідома історія тріумфу "Щедрика" в Європі

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.