На Закарпатті реконструюють одну з найстаріших в Україні синагог

У Вільхівцях Закарпатської області розпочалася реконструкція однієї з найстаріших в Україні синагог. У її стінах планують відкрити музей.

Про це повідомляється на сайті Вільховецької громади.

 

"На початку літа 2019 року синагогу у Вільхівцях відвідали представники єврейської громади з різних країн у складі наукової конференції, яка була присвячена темі Голокосту.

Невдовзі до нашої громади звернулися представники вихідців єврейської громади з Вільхівців щодо можливості повернення синагоги, її реставрації та створення там музею.

Жителі нашої громади позитивно поставилися до цього питання, адже синагога вже тривалий час перебувала в аварійному стані", – зазначила керуюча справами Вільховецької громади Емілія Кричфалушій.

Зазначається, що споруда – одна з найдавніших синагог в Україні й датується приблизно 1705 роком.

"Вільховецька синагога є не лише унікальною частиною культурної спадщини, але й свідком багатьох історичних подій. Від моменту її спорудження територія Вільхівців була під впливом багатьох країн і політичних режимів.

Синагога була в аварійному стані, проте її стіни міцні, й ще зберігся унікальний старовинний єврейський розпис з гілками оливкового дерева та зіркою Давида. На території села Вільхівці на сьогодні немає єврейської релігійної громади, тож синагога стане музеєм.

Ми впевнені, що скоро про Вільховецьку синагогу дізнаються не лише в Україні, але й далеко за її межами", – сказала членкиня ради правління благодійної організації "Джерела спадщини", яка проводить реконструкцію, Марія Хорун.

Повідомляється, що активні роботи щодо відновлення синагоги розпочалися у жовтні 2020 року. Станом на кінець листопада тут вже перекрито дах площею 295 кв. м. Реставруватимуть будівлю з оптимальним збереженням її унікального стилю та духу історії.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.