На Закарпатті реконструюють одну з найстаріших в Україні синагог

У Вільхівцях Закарпатської області розпочалася реконструкція однієї з найстаріших в Україні синагог. У її стінах планують відкрити музей.

Про це повідомляється на сайті Вільховецької громади.

 

"На початку літа 2019 року синагогу у Вільхівцях відвідали представники єврейської громади з різних країн у складі наукової конференції, яка була присвячена темі Голокосту.

Невдовзі до нашої громади звернулися представники вихідців єврейської громади з Вільхівців щодо можливості повернення синагоги, її реставрації та створення там музею.

Жителі нашої громади позитивно поставилися до цього питання, адже синагога вже тривалий час перебувала в аварійному стані", – зазначила керуюча справами Вільховецької громади Емілія Кричфалушій.

Зазначається, що споруда – одна з найдавніших синагог в Україні й датується приблизно 1705 роком.

"Вільховецька синагога є не лише унікальною частиною культурної спадщини, але й свідком багатьох історичних подій. Від моменту її спорудження територія Вільхівців була під впливом багатьох країн і політичних режимів.

Синагога була в аварійному стані, проте її стіни міцні, й ще зберігся унікальний старовинний єврейський розпис з гілками оливкового дерева та зіркою Давида. На території села Вільхівці на сьогодні немає єврейської релігійної громади, тож синагога стане музеєм.

Ми впевнені, що скоро про Вільховецьку синагогу дізнаються не лише в Україні, але й далеко за її межами", – сказала членкиня ради правління благодійної організації "Джерела спадщини", яка проводить реконструкцію, Марія Хорун.

Повідомляється, що активні роботи щодо відновлення синагоги розпочалися у жовтні 2020 року. Станом на кінець листопада тут вже перекрито дах площею 295 кв. м. Реставруватимуть будівлю з оптимальним збереженням її унікального стилю та духу історії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.