Державний архів Київської області оприлюднив метричні книги 1919-1933 років

До уваги користувачів – цифрові копії 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини

Архів оцифрував та зробив вільнодоступними 236 архівних справ - книг реєстрації актів про народження, укладення та розірвання шлюбу, смерть мешканців населених пунктів чотирьох колишніх районів Київщини – Баришівського, Богуславського, Бородянського та Вишгородського – періоду 1919–1933 років.

Це, зокрема, такі міста, селища міського типу, села, хутори - Баришівка, Березань, Бзів, Борщів, Волошинівка, Лехнівка, Лукаші, Мала Стариця, Недра, Паришків, Рудницьке, Семенівка, Селище, Сулимівка, Ярешки та ін. Баришівського району; Богуслав, Дибинці та Медвин Богуславського району; Блиставиця, Бородянка, Дружня, Клавдієво, Майданівка, Микуличі, Мироцьке, Небрат, Нова Буда, Нова Гребля, Озера, Пилиповичі, Пісківка, Філіціалівка та ін. Бородянського району; Вишгород, Вища Дубечня, Воропаїв, Димер, Катюжанка, Козаровичі, Литвинівка, Любимівка, Лютіж, Нижня Дубечня, Нові Петрівці, Старосілля, Тарасовичі, Хотянівка та ін. Вишгородського району.


Також публікуються алфавітні книги реєстрації актових записів по населених пунктах.

 

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.