У Білорусі створили перший гід українськими місцями Бреста

В інтернеті з’явився безплатний путівник місцями, пов'язаними з життям українців обласного центру Білорусі.

Цей інтернет-гід на громадських засадах створили українці, які мешкають у Республіці Білорусь. Він включає 80 пунктів і має три маршрути:великий маршрут містом, а також тури центром Бреста та Брестською фортецею, повідомляє Район. Історія.

 

Гід можна відкрити за посиланням. Він має аудіоверсію та текстовий варіант. І аудіогід, і тексти доступні трьома мовами: українською, білоруською та російською.

Гід безплатний, будь-хто може скористатися ним через мобільний додаток izi.travel або через сайт.

На користувачів чекають цікавинки. Наприклад, можна дізнатись, чим вечеряли українські дипломати у день підписання Берестейського миру або якими дивацтвами запам'ятався берестейцям класик української літератури Олекса Стороженко чи де навчався інший класик, поет Дмитро Фальківський.

А ще інтернет-мандрівників чекає зустріч із Лесею Українкою та Тарасом Шевченком, всесвітньо відомими танцюристами Сержем Лифарем і Василем Авраменком, а також Романом Шухевичем і Павлом Чубинським, автором гімну "Ще не вмерла Україна".

Гід не тільки популяризує українські сторінки історії Бреста, але і вперше відкриває деякі з них. Зокрема, про діяльність в місті українського антинацистського підпілля.

Як зазначають його автори, гід містить 80 пунктів – і все ж не претендує на повноту. Це лише перша спроба представити деякі барви українського життя Бреста.

Дослідження буде продовжуватися. Команда планує також створити гід українськими місцями Мінська. Крім того, незабаром у центрі Бреста силами активістів відкриється український культурний центр "Берестейщина" з експозицією, присвяченою історії місцевих українців.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.