У Білорусі створили перший гід українськими місцями Бреста

В інтернеті з’явився безплатний путівник місцями, пов'язаними з життям українців обласного центру Білорусі.

Цей інтернет-гід на громадських засадах створили українці, які мешкають у Республіці Білорусь. Він включає 80 пунктів і має три маршрути:великий маршрут містом, а також тури центром Бреста та Брестською фортецею, повідомляє Район. Історія.

 

Гід можна відкрити за посиланням. Він має аудіоверсію та текстовий варіант. І аудіогід, і тексти доступні трьома мовами: українською, білоруською та російською.

Гід безплатний, будь-хто може скористатися ним через мобільний додаток izi.travel або через сайт.

На користувачів чекають цікавинки. Наприклад, можна дізнатись, чим вечеряли українські дипломати у день підписання Берестейського миру або якими дивацтвами запам'ятався берестейцям класик української літератури Олекса Стороженко чи де навчався інший класик, поет Дмитро Фальківський.

А ще інтернет-мандрівників чекає зустріч із Лесею Українкою та Тарасом Шевченком, всесвітньо відомими танцюристами Сержем Лифарем і Василем Авраменком, а також Романом Шухевичем і Павлом Чубинським, автором гімну "Ще не вмерла Україна".

Гід не тільки популяризує українські сторінки історії Бреста, але і вперше відкриває деякі з них. Зокрема, про діяльність в місті українського антинацистського підпілля.

Як зазначають його автори, гід містить 80 пунктів – і все ж не претендує на повноту. Це лише перша спроба представити деякі барви українського життя Бреста.

Дослідження буде продовжуватися. Команда планує також створити гід українськими місцями Мінська. Крім того, незабаром у центрі Бреста силами активістів відкриється український культурний центр "Берестейщина" з експозицією, присвяченою історії місцевих українців.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін