У Білорусі створили перший гід українськими місцями Бреста

В інтернеті з’явився безплатний путівник місцями, пов'язаними з життям українців обласного центру Білорусі.

Цей інтернет-гід на громадських засадах створили українці, які мешкають у Республіці Білорусь. Він включає 80 пунктів і має три маршрути:великий маршрут містом, а також тури центром Бреста та Брестською фортецею, повідомляє Район. Історія.

 

Гід можна відкрити за посиланням. Він має аудіоверсію та текстовий варіант. І аудіогід, і тексти доступні трьома мовами: українською, білоруською та російською.

Гід безплатний, будь-хто може скористатися ним через мобільний додаток izi.travel або через сайт.

На користувачів чекають цікавинки. Наприклад, можна дізнатись, чим вечеряли українські дипломати у день підписання Берестейського миру або якими дивацтвами запам'ятався берестейцям класик української літератури Олекса Стороженко чи де навчався інший класик, поет Дмитро Фальківський.

А ще інтернет-мандрівників чекає зустріч із Лесею Українкою та Тарасом Шевченком, всесвітньо відомими танцюристами Сержем Лифарем і Василем Авраменком, а також Романом Шухевичем і Павлом Чубинським, автором гімну "Ще не вмерла Україна".

Гід не тільки популяризує українські сторінки історії Бреста, але і вперше відкриває деякі з них. Зокрема, про діяльність в місті українського антинацистського підпілля.

Як зазначають його автори, гід містить 80 пунктів – і все ж не претендує на повноту. Це лише перша спроба представити деякі барви українського життя Бреста.

Дослідження буде продовжуватися. Команда планує також створити гід українськими місцями Мінська. Крім того, незабаром у центрі Бреста силами активістів відкриється український культурний центр "Берестейщина" з експозицією, присвяченою історії місцевих українців.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.