На відновлення української церкви в Празі зібрали мільйон крон

На відновлення згорілої православної дерев'яної церкви святого Михаїла в Празі зібрали понад 1 мільйон крон.

Про це повідомляє інтернет-радіо iRozhlas.

 

Публічний збір коштів було оголошено мерією Праги. Збір грошей триватиме до 4 листопада 2021 року, повідомив прессекретар мерії чеської столиці Віт Гофман.

Нині експерти намагаються задокументувати залишки згорілого храму в Саду Кінських, після чого почнеться проєктування відновлювальних робіт.

Найближчими тижнями також відбудеться координаційна нарада представників Праги з православним духовенством, на якій буде розглянуто питання співпраці чи допомоги у сертифікації та реставрації інтер'єру. "На даний час неможливо оцінити, скільки в цілому буде коштувати реконструкція", - сказав речник.

За словами Гофмана, фахівці з охорони пам'яток за допомогою 3D-сканера безкоштовно створять 3D-модель храму, на підставі якої почнуться роботу з його відновлення.

Раніше посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс повідомив, що дипломати вестимуть переговори з міською владою про відновлення церкви. Розглядається також можливість звернення до Закарпатської області, щоб знайшли майстрів, які володіють відповідними навичками і технікою відновлення.


Нагадуємо, що церкву було побудовано у так званому бойківському будівельному стилі з елементами народного бароко. Її довжина – близько 14 метрів, а ширина – 8 метрів. Вежа була близько 17 метрів. Фахверкові частини церкви були покриті ґонтовим дахом.

Із 2008 року церква перебувала у користуванні православної спільноті Чехії та Словаччини. Споруда є власністю Праги і знаходиться у віданні чеського Етнографічного музею.

Дерев'яну православну церкву, побудовану в другій половині ХVІІ століття, перевезли в Прагу з села Великі Лучки поблизу Мукачева в 1929 році як подарунок русинів. У жовтні цього року церква згоріла майже повністю. Причина пожежі досі невідома.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Червоне вторгнення. "Золотий вересень" з польської перспективи

"Ми побачили, як зі "Скали" виїхав ескадрон ворожої кінноти. Цього разу – в бойовому порядку. Визначені стрільці відкрили вогонь по сигналу мого пострілу. Відстань – 300-400 метрів. Падали вершники, падали коні". Бій без розуміння загальної картини. Без перспективи. Без надії. Спогади польського офіцера.

Пропаганда «Золотого вересня». Навіщо комуністи переклали на «мову» народних пісень заяву Молотова?

Невдовзі після "Золотого вересня" на західноукраїнських землях, що стали тепер радянськими, почали виникати "народні" пісні й вірші про "батька-Сталіна" та "польських панів". Така творчість, попри свій вдаваний "стихійний" характер, виходила напрочуд схожою на повідомлення ТАСС чи передовиці "Правди".

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.