Посол України в Грузії відвідав будівництво музею-бібліотеки Лесі Українки в Сурамі

Посол України в Грузії Ігор Долгов 29 грудня у рамках робочої поїздки до грузинського містечка Сурамі відвідав будівництво нової будівлі музею-бібліотеки Лесі Українки.

Про це йдеться на сторінці Посольства України в Грузії у Фейсбуці.

 

Як зазначається, пан посол обговорив подальші кроки щодо будівництва музею з Головою товариства Лесі Українки в Грузії Таріелом Гоголадзе.

Окрім того, дипломатом та головою українського товариства були обговорені перпективи відзначення у 2021 році 150-річного ювілею Лесі Українки.

Під час робочої поїздки Ігор Долгов також завітав до Сурамської школу № 3 ім. Л.Українки та передав новорічні подарунки творчо-музичному учнівському гурту цієї школи, який бере участь в українських конкурсах та фестивалях у Грузії.


Процес реконструкції будинку-музею відомої української поетеси та письменниці Лесі Українки в Сурамі розпочався на початку 2020 року через повну деградацію існуючої будівлі, спричинену зсувами.

Ініціатива відновити меморіальний будинок та музей разом із Національним агентством збереження культурної спадщини Грузії належить Надзвичайному і Повноважному Послу України в Грузії Ігорю Долгову, який бере активну участь у процесі реабілітації.

Новий музей Лесі Українки має стати центром українсько-грузинської культури в Сурамі. У фондах музею зберігатимуться матеріали, що стосуються життя та творчості Лесі Українки: збірки поетеси, рукописи, документи різного характеру, зразки образотворчого мистецтва, нумізматичний, фото та етнографічний матеріал. Ініціатором відкриття старого музею у 1952 році був письменник Георгій Леонідзе.

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.