Посол України в Грузії відвідав будівництво музею-бібліотеки Лесі Українки в Сурамі

Посол України в Грузії Ігор Долгов 29 грудня у рамках робочої поїздки до грузинського містечка Сурамі відвідав будівництво нової будівлі музею-бібліотеки Лесі Українки.

Про це йдеться на сторінці Посольства України в Грузії у Фейсбуці.

 

Як зазначається, пан посол обговорив подальші кроки щодо будівництва музею з Головою товариства Лесі Українки в Грузії Таріелом Гоголадзе.

Окрім того, дипломатом та головою українського товариства були обговорені перпективи відзначення у 2021 році 150-річного ювілею Лесі Українки.

Під час робочої поїздки Ігор Долгов також завітав до Сурамської школу № 3 ім. Л.Українки та передав новорічні подарунки творчо-музичному учнівському гурту цієї школи, який бере участь в українських конкурсах та фестивалях у Грузії.


Процес реконструкції будинку-музею відомої української поетеси та письменниці Лесі Українки в Сурамі розпочався на початку 2020 року через повну деградацію існуючої будівлі, спричинену зсувами.

Ініціатива відновити меморіальний будинок та музей разом із Національним агентством збереження культурної спадщини Грузії належить Надзвичайному і Повноважному Послу України в Грузії Ігорю Долгову, який бере активну участь у процесі реабілітації.

Новий музей Лесі Українки має стати центром українсько-грузинської культури в Сурамі. У фондах музею зберігатимуться матеріали, що стосуються життя та творчості Лесі Українки: збірки поетеси, рукописи, документи різного характеру, зразки образотворчого мистецтва, нумізматичний, фото та етнографічний матеріал. Ініціатором відкриття старого музею у 1952 році був письменник Георгій Леонідзе.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.