Опублікували документи про репресії проти поляків в УРСР під час Великого терору

У вільний доступ виклали 30 документів про одну з найбільших «національних операцій» Великого терору 1937—1938 років — проти польського населення.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України публікує онлайн колекцію розсекречених документів "Польська операція" 1937–1938 рр. Документи можна завантажити на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. 

 

Всього за час проведення операції на території Української РСР заарештували майже 56 тисяч осіб. З них 47327 — розстріляли, а решту відправили в концтабори.

Відомі випадки, коли переглядали навіть справи вже засуджених поляків, що відбували покарання. Їм додавали новий термін, обґрунтовуючи тим, що попереднє слідство було "слабке".  

Матеріали колекції показують, як готували та проводили операцію. До збірки увійшли:

  • накази та вказівки НКВД щодо проведення операцій за "національною ознакою";
  • доповідні записки, телеграми про особливості проведення операції;
  • списки заарештованих і засуджених військовослужбовців звинувачених у приналежності до "Польської військової організації" (ПОВ); 
  • повідомлення чекістів про діяльність агентів  іноземних розвідок на території УРСР, зокрема німецько-польських "шпигунсько-диверсійних організацій";
  • зведені дані про кількість осіб, що були заарештовані НКВД УССР у період проведення операції за "національною ознакою";
  • довідки про кількість інших засуджених по польській операції.

Опубліковано також Оперативний наказ №00485 наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова про початок проведення "польської операції". Перший пункт документу говорить: "з 2-го серпня 1937 року розпочати масштабну операцію, направлену на повну ліквідацію місцевих організацій ПОВ, а також її диверсійно-шпигунських та повстанських кадрів на промислових об'єктах, у транспорті, радгоспах і колгоспах. Операцію необхідно завершити у тримісячний термін, а саме до 20 листопада".

Доповненням до наказу наркома внутрішніх справ СРСР Миколи Єжова № 00606 було створення особливих трійок. Одним із їхніх завдань було "винесення вироку відповідно до наказу наказу №00485 по першій і другій категорії". Перша категорія — розстріл, друга — табори. 

Під час проведення операції ліквідації підлягали звинувачені у членстві в "Польській організації військовій" (ПОВ). Однак до списків арештованих окрім поляків також іноді потрапляли українці, євреї, білоруси.

"Польська операція була типовою злочинною акцією радянської влади, що вигадала собі так звану "п'яту колону" у передвоєнні роки і знищила її, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — Документи свідчать про ліквідацію 125 "шпигунських резиденцій", 38 "польських націоналістичних організацій" та 69 "диверсійно-повстанських організацій" на території УРСР". 

Більше документів з колекції — на сайті Електронного архіву



Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.